Нормативно-правові
документи що до організованого початку нового 2020/2021 навчального рокуhttps://www.schoollife.org.ua/?p=58228&fbclid=IwAR18_yfnX91H_GTFnp_Xmk-RMJREVdpIVHiEQpYOraePNVMOm1yOQ-1BRuk
Сертифікація
працівника
#olympicua #олімпійська
освіта
Велика подяка організаторам
семінару за цікавий, високоякісний, продуктивний, насичений захід.
Лектор: ПЛАТОНОВ Володимир Миколайович – доктор педагогічних наук,
професор олімпійського інституту НУФВСУ, співголова комісії НОК України
«Інновації в спорті».
«Організаційно-управлінський, науково-методичний,
матеріально-технічний супровід багаторічної підготовки спортсменів (світові
тенденції та сучасна практика)».
Підвищення кваліфікації 2020. Навчання за програмами.
Ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти
http://inkluz-koippo.edukit.kr.ua/pro_laboratoriyu/
Пріоритетним завданням системи фізичного виховання у світлі рекоменда-цій Національної доктрини розвитку освіти в Україні та в низці
дотичних державних документів і програм позначено формування
відповідального ставлення людини до власного здоров'я як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності. Таким чином, для забезпечення ефективного функціонування системи фізичного виховання школярів в умовах радикальної мінливості українського суспільства виникає гостра проблема пошуку новітніх оптимальних та ефективних систем фізичного виховання і оздоровлення молодого покоління. Адже саме фізичному вихованню відведено роль суспільного фактора адекватного реагування на порушення здоров'я школярів, дестабілізацію їхньої поведінки та зміну життєвих орієнтацій. Законодавчими актами України про освіту („Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту", Міжгалузева комплексна програма „Здоров'я нації" на 2012-2015 рр., Концепція фізичного виховання в системі освіти та ін.) передбачено пріоритетні підходи суспільства до реформування існуючої системи фізичного виховання всіх верств населення України.
Сьогодні в школі гостро стоїть проблема збереження здоров'я учнів, і тому за напрямком до традиційної освітньої системи виділяють здоров'язберігаючі технології, які належать до групи педагогічних технологій на основі посилень соціально-виховних функцій освітньої установи.
Здоров'язберігаючі технології - це технології, що не викликають у суб'єктів освіти специфічних захворювань: неврозів, дидактогенії, вигоряння особистості вчителя. Ці технології є природовідповідними, інтерактивними, такими, що мають потенціал оздоровлення.
Поняття “здоров’язберігаючі технології” об’єднує в собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження, зміцнення здоров’я учнів.
Під здоров’язберігаючими технологіями вчені пропонують розуміти:
· сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);
· оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);
· повноцінний та раціонально організований руховий режим.
Впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій пов’язано з використанням медичних (медико-гігієнічних, фізкультурно-оздоровчих, лікувально-оздоровчих), соціально-адаптованих, екологічних здоров’язберігаючих технологій та технологій забезпечення безпеки життєдіяльності.
Аналіз класифікацій існуючих здоров’язберігаючих технологій дає можливість виокремити такі типи (О. Ващенко):
- здоров’язберігаючі – технології, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям дитини;
- оздоровчі – технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров’я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я: фізична підготовка, фізіотерапія, ароматерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музична терапія;
- технології навчання здоров’ю – гігієнічне навчання, формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами, статеве виховання. Ці технології реалізуються завдяки включенню відповідних тем до предметів загально навчального циклу, введення до варіативної частини навчального плану нових предметів, організації факультативного навчання та додаткової освіти;
- виховання культури здоров’я – виховання в учнів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини.
Здоров’я людини – один із найважливіших показників економічного, соціального та морального благополуччя суспільства. Водночас сучасні соціально-економічні та екологічні кризи в країні зумовили значне погіршення здоров’я населення, особливо дітей.
Проблема збереження, зміцнення та відтворення здоров’я особистості розглядається з різних наукових позицій у працях філософів, медиків, психологів, соціологів (М.Амосов, Г.Апанасенко, Г.Борисов, М.Віленський, О.Газман, М.Гончаренко, Г.Зайцев, Д.Ізуткін, В.Казначеєв, Ю.Лисицин, С.Попов, В.Петленко, А.Степанов, Т.Сущенко, Г.Царегородцев, А.Щедріна та ін.). Концептуальні основи здоров’язберігаючого виховання закладені в працях К.Бондаревської, І.Брехмана, Є.Бойченко, О.Дубогай, З.Малькової, Л.Новікової, Н.Полєтаєвої, М.Таланчука, Л.Татарнікової.
Проблема збереження та зміцнення здоров'я населення й особливо дітей залишається однією з найбільш актуальних для держави.
Ця проблема актуальна й для Добровільського навчально-виховного комплексу. Про це свідчать показники стану здоров’я учнів (дані за останні 5 років):
Група здоров’я 2009-2010 2010-2011 2011-2012 2012-2013 2013-2014
Кількість учнів -76 Кількість учнів -78 Кількість учнів -71 Кількість учнів - 66 Кількість учнів - 65
К-ть % К-ть % К-ть % К-ть % К-ть %
Основна 55 72,3 55 70,5 51 71,8 44 66,6 43 66,1
Підготовча 5 6,5 10 12,8 13 18,3 8 12,1 18 27,6
Спеціальна 16 21 13 16,6 7 9,8 14 21,2 4 6,1
ВСД 12 15,7 15 19,2 14 19,7 13 19,6 15 23
Ожиріння 3 3,9 3 3,2 3 4,2 5 7,5 4 6,1
Артрит 2 2,6 2 2,5 2 2,8 1 1,5 - -
Гастрит 1 1,3 1 1,2 - - - - - -
Сколіоз 3 3,9 20 2,5 1 1,4 3 4,5 3 4,6
Такі показники свідчать, що учні віддають перевагу проведенню дозвілля, не пов`язаному з руховою активністю, а швидше вибирають комп`ютерні ігри, прослуховування музики, перегляд телепередач, спілкування з друзями. Таким чином, послаблюється природна потреба в рухах.
Маючи такий досить високий показник відхилень у здоров’ї учнів, я була змушена шукати нові підходи до збереження та зміцнення здоров’я дітей. Тому протягом останніх п’яти років успішно впроваджую в процес фізичного виховання сучасні інноваційні технології: ритмічна гімнастика, різноманітні види аеробіки, стретчинг, степ-аеробіка, фітболгімнастика, дихальна гімнастика та інші, які дають змогу учням усіх медичних груп активно працювати на уроці. За цей час вже склалась цілісна система використання інноваційних технологій у навчально-виховному процесі за такими напрямками:
· заняття ритмічною гімнастикою, аеробікою та іншим на уроках фізичної культури;
· використання елементів ритмічної гімнастики, аеробіки та стретчингу під час фізкультурних пауз, на теоретичних та практичних заняттях;
· використання оздоровчих програм для занять із учнями підготовчої та спеціальної медичної групи;
· організація занять в позакласний час в секціях ритмічної гімнастики та аеробіки;
· підготовка та участь у щорічному конкурсі з аеробіки;
· показові виступи під час проведення змагань із різних видів спорту та інших виховних заходів.
Сьогодні навчальна програма побудована за модульною системою. Вона складається з двох інваріантних або обов’язкових модулів: теоретико-методичні знання, загальна фізична підготовка та варіативні модулі. Це дає змогу навчальному закладу самостійно формувати змістовне наповнення предмета «Фізична культура».
Фізичне виховання дітей і молоді України є важливим компонентом гуманітарного виховання, спрямоване на формування у них фізичного та морального здоров’я, удосконалення фізичної і психічної підготовки до ведення активного життя, професійної діяльності та захисту Батьківщини.
Система фізичного виховання дітей і молоді України базується на принципах індивідуального й особистісного підходу, пріоритету оздоровчої спрямованості, широкого застосування різноманітних засобів і форм фізичного вдосконалення.
Стратегічними цілями фізичного виховання дітей і молоді є формування у них фізичного, морального та психічного здоров’я, усвідомленої потреби у фізичному вдосконаленні, розвитку інтересу й звички до самостійних занять фізкультурою та спортом, набуття знань і умінь здорового способу життя.
Фізичне виховання дітей і молоді реалізується через фізкультурну освіту, фізичну підготовку, спортивне тренування та самостійні заняття й участь у масових фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходах.
Щоб виховати здорову людину, здатну творчо підходити до вирішення покладених на неї завдань, треба піклуватися про це вже з початкової школи. І важливим аспектом у цьому є уроки фізкультури, оскільки в Україні склалася критична ситуація зі станом здоров'я підростаючого покоління. Переконана, щоб змінити цю ситуацію, треба працювати творчо, по-новому; знаходити нові форми роботи та засоби педагогічної діяльності; виходити за межі відомого в практиці роботи вчителів фізкультури масових шкіл. Треба досконало знати й донести до школярів, які фізичні вправи розвивають серцево-судинну та дихальну системи; які психічні й духовні якості розвиваються в процесі занять фізичними вправами.
Для цього вивчаю дані особистості кожної дитини. Враховую як анатомо¬фізіологічні, так і вікові особливості учнів. Використовую ефективні вправи для формування стопи, правильної постави, дихання. Даю консультації учням та батькам з питань оздоровлення, загартовування, правильного виконання фізичних вправ для підвищення рухової активності та зміцнення здоров'я у вихідні дні та в період канікул. Систематично співпрацюю з батьками, повідомляю їм про рівень фізичної підготовленості дітей, враховуючи індивідуальні схильності школярів, умови та можливості занять фізичними вправами, спільно з батьками обираю оптимальні варіанти розвитку особистої фізичної культури дітей.
Головним гальмом на шляху вдосконалення системи фізичного виховання є зміщення цілей навчання. Багато вчителів замість того, щоб спрямовувати свої уроки на гармонійний розвиток дітей і зміцнення здоров'я, орієнтують їх на виконання нормативів. Це не помилка, але, «видавлюючи» з дитини метри, секунди, бали, вони часто забувають, що вона передусім є особистістю з індивіду¬альною орієнтацією організму.
З огляду на це, моєю метою роботи над даною темою є створення умов для поліп¬шення фізичної підготовки учнів, стану їхнього здоров'я, розкриття творчої особистості кожного школяра, підвищення інтересу до уроків фізичної культури.
Основними завданнями в своїй педагогічній діяльності вважаю:
• зміцнювати здоров'я та сприяти гармонійному розвитку дитини;
• формувати свідоме ставлення до здоров'я як найвищої соціальної цінності;
• сприяти фізичному розвитку дитини;
• впроваджувати методичні підходи до фізичного виховання на основі принципу «рух назустріч природі»;
• здійснювати моніторинг стану здоров'я учнів, рівня фізичного розвитку та фізкультурно-оздоровчої роботи;
• оцінювати дитину з урахуванням діапазону реальних можливостей;
• використовувати інноваційні здоров’язберігаючі освітні технології та особистісно орієнтований підхід до навчання та виховання з метою підвищення інтересу до уроків фізичної культури.
Набутий досвід дозволяє мені зробити висновок, що фізичне виховання має ґрунтуватися на розвитку загальної фізичної підготовки з одночасним удосконаленням природних нахилів дитини до певного виду спорту на основі принципу природовідповідності.
Потребує перегляду ставлення до оцінки як засобу педагогічного оцінювання. Оцінка з фізичної культури -дуже тонкий інструмент, що впливає на психічний стан і соціальний статус учня. Її несправедливість особливо небезпечна, тому результати рухових тестів на уроці фізичної культури я оцінюю з урахуванням діапазону реальних можливостей пред¬ставників кожного конституціонального типу. Така система оцінювання є ефективною, поліпшує психологічний та емоційний стан дитини, підвищує рівень самооцінки.
Основною формою навчання та виховання в школі є урок. Найчастіше при проведенні уроків застосовую такі форми і методи:
• колове тренування (тренування з використанням різного обладнання, спрямоване на розвиток всіх груп м`язів, шляхом послідовного виконання вправ із заданою кількістю повторів і фіксованим відпочинком між підходами );
• рухливі ігри ( задовольняють потребу організму дитини в русі, сприяють збагаченню її рухового досвіду);
• робота в малих групах (використовується для вирішення складних завдань у тих випадках, коли завдання вимагає спільної, а не індивідуальної роботи);
• робота в парах (учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомістким або неможливим);
• метод аутогенного тренування ( метод психологічного розвантаження та зняття нервового навантаження шляхом частого повторення спеціальних оптимістично-мобілізуючих формул);
• створення «ситуації успіху» (це суб'єктивний психічний стан задоволення наслідком своєї фізичної, розумової праці чи моральної напруги);
• сюжетно-рольові ігри ( у сюжетно- рольовій грі, творчій за своєю природою, діти самостійно визначають її сюжет та зміст, які зумовлюють основні лінії розгортання гри за певним задумом дітей).
Велику увагу приділяю:
• забезпечення міжпредметних зв'язків як засобу реалізації компетентнісного підходу до фізичного виховання;
• оцінка діяльності учня не лише за кінцевим результатом, а й за процесом його досягнення;
• узагальнення й систематизація матеріалів про досягнення учнів та їхніх батьків, учителів школи, власного прикладу з метою формування позитивного ставлення до фізичної культури і спорту.
За останні роки популярності набуло застосування оздоровчих технологій, що використовуються з лікувально-профілактичною метою. Вчені Богініч О.Л., Левінець Н.В., Петрова Ж.Г. схиляються до тієї думки, що в повсякденному житті дитини варто використовувати різноманітні оздоровчі технології. Важливим у виборі оздоровчої технології, на думку вчених, є урахування індивідуального стану здоров’я вихованців та умов і можливостей навчального закладу. Фітболгімнастика являє собою сучасний інноваційний та оздоровчий засіб фізичного виховання, що є простим у застосуванні та викликає велике психоемоційне задоволення дітей .
Фітбол (fitball, fit – оздоровлення, ball – м'яч) – швейцарський гімнастичний м’яч різного кольору, що вирішує оздоровчі завдання та застосовується для корекції фігури, формування постави та підняття настрою.
З найдавніших часів у культурі будь-якого народу м'яч служив предметом для ігор і розваг. Гімнастичні м'ячі великого розміру з'явилися порівняно недавно в різних країнах. Фітбол був винайдений у 1955 році, але тільки у 1996 році в Італії відбувся перший міжнародний семінар з фітбол-тренувань. Вперше його почали використовувати швейцарські лікарі як пристосування для фізичної реабілітації. Гімнастичний м’яч застосувала лікар-фізіотерапевт Сюзан Кляйн-Фогельбах для лікування хворих на церебральний параліч. А у 80-х р.р. її американська колега Джоан Позднер Мауер стала використовувати м’яч після травм опорно-рухового апарату.
Фітбол-гімнастика унікальна за механізмом дії на організм людини, вона викликає великий інтерес як у дітей, так і дорослих. Вправи на м'ячах володіють оздоровчим ефектом, який підтверджено досвідом роботи спеціалізованих корекційних та реабілітаційних медичних центрів Європи. За рахунок механічної вібрації та амортизаційної функції м'яча при виконанні вправ покращується обмін речовин, кровообіг і мікродинаміка в міжхребцевих дисках і внутрішніх органах; ці вправи впливають на хребет, суглоби та навколишні тканини, що сприяє профілактиці й корекції постави. Вправи на м'ячах тренують вестибулярний апарат, розвивають координацію рухів і функцію рівноваги, сприяють розвитку рухових здібностей і підвищують емоційний фон занять, викликаючи позитивний настрій. Практично це - єдиний вид аеробіки, де під час виконання фізичних вправ одночасно включаються руховий, вестибулярний, зоровий і тактильний аналізатори, що в геометричній прогресії посилює позитивний ефект від занять. Вправи на м'ячах доступні всім, незалежно від віку та стану здоров'я, навіть людям, які мають захворювання суглобів ніг, які страждають надмірною вагою та ін. При заняттях фітболгімнастикою серцево-судинна система працює в нормальному режимі, ударне навантаження на суглоби ніг набагато менше, ніж при інших аеробних тренуваннях. М'яч створює хорошу амортизацію, і тому, під час динамічних вправ на ньому осьове навантаження на хребет менш інтенсивне, ніж при ходьбі. Діти, які займаються фітболгімнастикою, менше хворіють, у них поліпшуються постава, увага, настрій, з'являється відчуття радості, задоволення. На позитивному емоційному фоні швидше й ефективніше проходить процес навчання руховим умінням та навичкам. Має особливе значення ідея занять на м'ячах по формуванню дихання, так як м'яч має певні властивості, які використовуються з оздоровчою, корекційною та дидактичною метою. Це і розмір, і колір, і запах, і його особлива пружність. М'яч має форму кулі, при дотику долонею до його поверхні з’являється повнота відчуття форми. Куля посилає оптимальну інформацію всім аналізаторам. Спільна робота рухового, вестибулярного, зорового і тактильного аналізаторів, які включаються при виконанні вправ на м'ячі, підсилює ефект занять.
Вправи верхи на м'ячі за своїм фізіологічним впливом сприяють лікуванню таких захворювань, як остеохондроз, сколіоз, неврастенія. Лікувальний ефект обумовлений біохімічними чинниками - це, насамперед, вплив коливань м'яча на хребет, міжхребцеві диски, суглоби та навколишні тканини.
Фітболгімнастику я використовую в усіх вікових групах. Можна займатися індивідуально з дітьми, з підгрупами 5-7 дітей або з усією групою дітей. Час проведення одного заняття - 20-25 хвилин. Діти працюють на килимках, без взуття (в носочках). Позитивний емоційний фон, позитивне ставлення до занять, посмішка та радість роблять заняття особливо ефективними. Підвищує ефективність виконання фізичних вправ на м’ячах також використання музичного супроводу, художнього слова та наявність сюжету, яким об’єднанні всі рухові дії, завдяки цьому у дітей підвищується інтерес до виконання фізичних вправ і рухових дій, покращується якість їх виконання. Вправи з фітболом я комбіную зі звичайною гімнастикою.
Використовуючи фітболи в роботі, ставлю перед собою такі цілі:
- профілактика та корекція різних захворювань опорно-рухової системи;
- розвиток рухових здібностей;
-розвиток музикально-ритмічних і творчих здібностей в цілях релаксації, відпочинку і розваги.
Свої заняття поділяю на три частини: підготовчу, основну та заключну. У підготовчій частині відбувається настрой дітей на роботу й підготовка організму до основної частини тренування. Крім того, включає вправи, які сприяють формуванню правильної постави.
В основній частині відбувається максимальне навантаження на організм, яке повинно бути оптимальним для дітей. Вирішую завдання, спрямовані на розвиток рухових навичок і вмінь, в ходьбі з м’ячем в руках, під час бігу, стрибках на місці та в русі, на одній нозі, на двох, із затиснутим м’ячем між ніг; повзання. У зв’язку з цим під час заняття повинні враховуватися вікові та індивідуальні особливості дітей.
Заключна частина сприяє поліпшенню відновлюючих процесів і розслабленню, спрямовує на поступове зниження функціональної активності організму. Особливу увагу я приділяю вправам на розвиток дихання, які я проводжу без дихання одночасно з освоєнням дітьми вихідного положення на м’ячі. В заключну частину включаю ігри та вправи з м’ячем і без, самомасаж. Під час занять обов’язково контролюю фізичний стан дітей, при необхідності знижую навантаження.
Отже, використання фітболу сприяє зміцненню м'язів спини та черевного пресу, створенню гарного м'язового корсету, профілактиці сколіозу, покращенню функціонування серцево-судинної та дихальної систем; поліпшенню кровопостачання хребта, суглобів і внутрішніх органів. Таким чином, фітболгімнастика є різновидом оздоровчих технологій, інноваційним напрямком фізичного виховання та оздоровлення дітей, що поєднує в собі всі необхідні компоненти для гармонійного розвитку дитини.
Одним із інноваційних підходів до організації уроків фізичного виховання, які я використовую, - це заняття зі степ-аеробіки. Цінність використання степ-аеробіки, яка позитивно впливає на фізичний та психоемоційний стан дівчат-підлітків, полягає в тому, що ці заняття комплексно впливають на організм: зміцнюють усі м’язові групи, розвивають рухливість суглобів, сприяють підвищенню еластичності зв'язок і сухожиль, підвищують рівень розвитку аеробних можливостей, зміцнюють серцево-судинну й дихальну системи, розвивають м’язову силу, гнучкість, координацію рухів, сприяючи підвищенню рівня фізичної підготовленості, збагачують фонд рухових навиків. Оздоровчий ефект занять із степ-аеробіки полягає в загально-фізіологічному впливі на організм, підвищенні обміну речовин, профілактиці захворювань серцево-судинної системи та опорно-рухового апарату, корекції постави й покращенню психоемоційного стану, розвитку творчої активності.
Один комплекс степ-аеробіки, як повного заняття, виконую з дітьми протягом п’яти занять. Деякі вправи, в міру їх засвоєння, змінюю, або ускладнюю. Складні вправи чергую з менш складними. При розподілі вправ, звертаю увагу на дозування фізичного навантаження.
Щоб заняття з використанням степ-платформ були безпечними, вправляю дітей у техніці степ-аеробіки. Час від часу нагадую дітям про правильне положення тіла під час виконання всіх рухів:
- тримати плечі розправленими, сідниці напруженими, коліна розслабленими;
- уникати перенапруги в колінах і суглобах;
- уникати зайвого прогину спини;
- нахилятись всім тілом;
- стояти обличчям до степ-платформ;
- працювати ногами, а не спиною.
Технологію степ-аеробіки використовую в різних варіантах:
- як частину занять;
- у формі певних занять спортивно-тренувального характеру;
- у показових виступах дітей на святах;
- як степ-розвагу.
Особливу увагу звертаю на підбір музичного супроводу. Вважаю, що музика є мотивуючим чинником, спрямовує хід тренування та визначає швидкість рухів. Добираючи музичний супровід, звертаю увагу на наявність у композиції чіткого ударного ритму. Для кожного етапу занять підбираю музику відповідного темпу й тривалості, ритмічну, яка створює у дітей гарний настрій.
Також на своїх уроках я використовую модуль із танцювальної аеробіки. Аеробіка являє собою певний комплекс різноманітних вправ: біг, ходьба, підскоки та різні стрибки, а також включає в себе й силові вправи, спрямовані на змінення м’язів, розвиток сили, гнучкості, пластичності. Всі вправи виконуються під ритмічну музику. Користь аеробіки при регулярних заняттях очевидна: значно покращується фізична форма, загальний стан організму, розвивається витривалість.
Користь аеробіки також полягає в збільшенні вентиляції легенів, яке проводить до того, що кисень починає надходити у великій кількості, відбувається активізація окисних і відновних процесів, так необхідних для налагодженої роботи жіночого організму. М’язам, які активно працюють при заняттях аеробікою, необхідне збільшення припливу кисню, для цього серце починає частіше скорочуватися, щоб кровотік посилився. Дана дія стимулює збільшення вже існуючих капілярів, а також появу нових. Відбуваються зміни, які призводять до значного підвищення ефективності роботи всієї серцево-судинної системи: ефективність діяльності серцевого м’яза збільшується, капілярна мережа розростається, забезпечується зниження артеріального тиску, посилення венозного кровообігу, а, відповідно – знижується ризик виникнення різних серцевих захворювань.
Очевидна користь аеробіки є в поліпшенні роботи ендокринної системи, стимуляції діяльності гіпофіза й надниркових залоз, нормалізації водно-сольового, жирового, вуглеводного та білкового обміну в організмі.
Сьогодні кожен юнак хоче мати атлетичну статуру та здоровий вигляд. Саме тому на уроках фізичної культури я використовую оздоровчу атлетичну гімнастику за системою Валентина Івановича Дікуля. Досвід цього видатного академіка медичних наук, доктора біологічних наук у своїй практиці я використовую дуже давно. Адже цей чоловік наперекір усім законам медицини, наперекір елементарній логіці підняв себе з інвалідного крісла вправами, які розробляв сам. Валентин Іванович довів, що нервові імпульси, які змушують м’язи рухатися, можуть проходити «окольними» нервовими волокнами. Якщо травмована одна ділянка, а інші здорові, вони беруть на себе її обов’язки. Тому дуже важливо за допомогою фізичних вправ зберегти рухову активність суглобів і м’язів. Валентин Дікуль довів, що м’язи можна змусити згадати рухи і примусити їх виконувати вправи знову. Академік довів, що вихід із найскладніших ситуацій завжди є. Та інколи цей шлях потребує багато часу. Якщо людина не впала духом, якщо в ній живуть віра та воля, то шлях, навіть найдовший, буде здоланий. Я неодноразово пересвідчувалась, що, слухаючи мої розповіді про наполегливість, прагнення жити та силу волі цієї людини, діти отримували натхнення, прагнення до здорового способу життя. Методику і систему вправ В.І.Дікуля, як він рекомендує, я починаю впроваджувати з дванадцяти років. Перші комплекси впав дуже прсті і не потребують ніяких снарядів, крім гімнастичної палиці. Перший комплекс вправ учні виконують 5-6 неділь у 7 класі. Потім нагрузка підвищується і для цього знадобляться гумові амортизатори і дерев’яний брус. Наступний комплекс учні виконують 3-4 місяці у 8 класі. І так з кожним роком нагрузка збільшується і вже в 11 класі учні виконують вправи з гантелями і штангами.
Важливим аспектом фізичної підготовленості дітей є вміння регулювати темп власного дихання. Загальновідомо, що дихальний процес нерозривно пов'язаний з кровообігом, обміном речовин та енергією в організмі. Правильне дихання є чинником нормального функціонування адаптивних механізмів, регуляції рівнів працездатності. Саме тому в своїй роботі я використовую дихальну гімнастику . по О.М. Стрельниковій . Дихальна гімнастика О.М.Стрельникової відома і визнана у всьому світі. Нескладні дихальні вправи , допомагають хворим на астму, лікують бронхіт і гайморит, рятують від заїкання. Також унікальна методика використовується при захворюваннях серцево-судинної системи навіть при статевих розладах. Дихальні вправи виконуються на фоні рухів. В основному це нахили вперед, під час яких виконується вдих, а не видих. Дихальну гімнастику провожу для всіх вікових груп. Вивчення методики О.М. Стрельнікової починаю вивчати з 5 класу і на першому етапі вивчення включаю в основну частину уроку. Коли учні вже ознайомлені з методикою виконання вправ включаю на різних етапах уроку.
На першому етапі вивчаємо комплекс вправ для засвоєння парадоксальної гімнастики . Після вивчення правил засвоюємо комплекси дихальних вправ:
1. Повороти.
2. «Вушка»
3. «Малий маятник»
4. «Кішка»
5. «Насос»
6. «Обійміть плечі»
7. «Великий маятник»
8. «Полуприсіди»
Особливу увагу приділяю роботі з дітьми, які за станом здоров'я віднесені до спеціальної медичної групи. Вони відвідують уроки та виконують спеціальні вправи, що розроблені згідно з їхніми діагнозами. Фізичне тренування й загартування організму дітей з відхиленням у стані здоров'я регулярно здійснюється на всіх етапах їхнього розвитку. Оздоровча фізкультура сприяє не тільки повному одужуванню, також функціональній та фізичній реабілітації, відновленню здоров'я.
Поряд із загально розвивальними вправами застосовую спеціальні вправи: коригувальну, дихальну гімнастику, вправи на розслаблення, ігри на повітрі.
На уроках з учнями цієї групи не можна включати:
• елементи змагань (хто далі, хто швидше, складання контрольних нормативів);
• вправи швидкісного характеру;
• вправи силового та швидкісно-силового характеру;
• вправи зі статичним напруженням.
Такі вправи викликають задишку, швидке серцебиття і, нерідко, -прогресування захворювання та розвиток серцево-судинної недостатності, порушення діяльності центральної нервової системи. Отже, вправи повинні бути такими, які приносять насолоду, втіху, самовпевненість, добре самопочуття. Дітей з відхиленням у стані здоров'я вчу використовувати величезні резерви людського організму. На уроках я використовую комплекси лікувально-профілактичних вправ при захворюванні верхніх дихальних шляхів для дітей 10-14 років, лікувальну гімнастику при сколіозі 5-9 класи , комплекси вправ при плоскостопості для учнів 5-9 класів.
Насамперед, слід змінити ставлення учнів до свого здоров'я та сформувати установку на тривале здорове життя, показати значення самої людини, її свідомості й мислення в досягненні гармонії між тілом і духом.
Але для забезпечення фізичного розвитку та рухової підготовленості учнів одних уроків фізичної культури, передбачених навчальним планом, недостатньо. З метою підтримки високої працездатності організму потрібна щоденна м'язова робота. Отже, потрібні допоміжні форми фізичного виховання. Важливу роль у цьому відіграє позакласна фізкультурно-оздоровча робота.
Цілеспрямоване фізичне виховання через раціональне поєднання урочних і позакласних форм занять, під час яких відбувається засвоєння основ фізичної культури та формування вмінь і навичок щодо організації самостійних занять фізичними вправами, дасть змогу забезпечити безперервне зростання показників фізичного розвитку й рухової підготовленості учнів та формування основ здорового способу життя.
При організації позакласної роботи з фізичного виховання в школі ставлю завдання:
- зміцнення здоров'я, загартування, підвищення працездатності учнів;
- розвиток і корекцію фізичних і рухових можливостей учнів;
- удосконалення життєво важливих рухових навичок і вмінь, способів регуляції ру-хів, застосування їх у різних складних умовах;
- формування звичок здорового способу життя, позитивного ставлення до фізичної культури, мотивів і цілей активної рухової діяльності;
- сприяння засвоєнню необхідного мінімуму знань у галузі гігієни, медицини, фізичної культури та спорту;
- розвиток емоційної сфери, вольових і моральних якостей, естетичне виховання;
- розширення комунікативних можливостей учнів у процесі позакласних занять фізичними вправами, іграми та спортом;
- виховання потреби в систематичних заняттях фізичними вправами, прагнення до фізичного вдосконалення.
Характерною рисою позаурочних форм занять є їхня добровільність. Тому я намагаюсь піклуватися про те, аби викликати в учнів інтерес до занять. Це досягається передусім високою емоційністю. Важливо, щоб кожен учень міг проявити себе незалежно від рівня своєї підготовленості.
Залучаю учнів до проведення таких форм позакласної роботи:
• фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня (фізкультурні хвилинки, фізкультпаузи, рухливі ігри на перервах);
• загальношкільні фізкультурно-масові й спортивні заходи (спортивні свята, спартакіади, спортивні вечори, фізкультурні вікторини, Дні здоров`я );
• заняття в фізкультурних гуртках, спортивних секціях, групах ЗФП, групах здоров'я;
• система самостійних занять і домашніх завдань з фізичної культури;
• система гігієнічних і загартовувальних процедур;
• туристична роботу.
Одним з інноваційних підходів, який я використовую в організації позакласної роботи з фізичної культури, є туризм. Теоретичний аналіз показав, що туристично-краєзнавча діяльність сьогодні розглядається як спосіб життя людини, засіб реалізації різних цінностей, проведення дозвілля й активного відпочинку, фізичного вдосконалення й зміцнення здоров’я. Із метою уникнення негативного впливу (психоемоційні стреси, імунодефіцитні стани тощо), в умовах переходу більшості країн до інформаційного суспільства виникає нагальна потреба комплексного впливу на організм людини раціонально підібраної рухової активності й різноманітних рекреаційно-туристичних ресурсів. Окрім вирішення виховних завдань, туристсько-краєзнавча робота сприяє фізичному розвитку кожного учня. Це підтверджує ціла низка досліджень, які довели, що туристичні маршрути (походи) впливають на фізичний розвиток школяра, а саме:
- під час занять туризмом залучаються всі основні групи м’язів;
- туризм позитивно впливає на серцево-судинну, нервову й дихальну системи;
- туризм сприяє загартуванню організму, підвищує його опір негативним зовнішнім впливам, різним захворюванням.
Дослідники констатують, що проведені ними дослідження дають змогу простежити, як упродовж туристського походу підвищуються показники фізичної працездатності й психологічної стійкісті особистості. І, як висновок, учені акцентують увагу на тому, що в туристському поході адаптація до фізичного й психічного навантаження проходить набагато легше, адже його учасник потрапляє в природні умови, а саме в таких умовах органи та системи організму людини взаємодіють особливо гармонійно. Такі профілактичні й оздоровчі ефекти засобів туристичної діяльності пов’язані з впливом фізичних вправ на фізіологічний і психологічний стан організму, що перешкоджає появі та розвитку захворювань. Учнями нашої школи 20.09.2012р. був здійснений вело-похід з метою ознайомлення з історією місцевості рідного краю. Вело-похід був здійснений учнями середнього шкільного віку. Склад групи 10-12 осіб. Метою походу була пропаганда туризму як важливого фактору зміцнення здоров’я підвищення туристичної майстерності, виховувати у дітей любов до рідного краю. Програма передбачала можливість живого спілкування з природою, побувати у світі історичного минулого, торкнутися героїчного минулого рідного краю.
Вагому роль при цьому надаю роботі з батьками. Між сім'єю та школою треба створювати атмосферу ділових, товариських відносин. Батьки повинні знати, який виховний вплив на дітей здійснюється на уроках і в позаурочний час. Такі знання необхідні для дотримання наступності й забезпечення єдиної педагогічної лінії в пред'явленні вимог до дитини. Тому я постійно піклуюся про організацію систематичної та планомірної роботи з батьками. А це:
1. Виступи на загальношкільних батьківських зборах про роль сім'ї у фізичному вихованні дітей, засобів фізичного виховання в родині тощо.
2. Батьківські конференції.
3. Організація участі батьків у змаганнях сімейних команд.
4. Відкриті уроки для батьків з використанням можливих методичних прийомів занять.
Результатами цього є тісна співпраця з батьківським комітетом на чолі з Я.Т. Марціяш та Л.Л. Квітко, які допомагають у проведенні та підготовці спортивних свят.
За власною ініціативою за підтримки адміністрації школи із задоволенням беру участь у проектах. З 2014 року наша школа взяла участь у проекті «Fair Play – Чесна Гра». Головним виконавцем проекту «Fair Play – Чесна Гра» є Deutsche Gesellschaft fur Internation-ale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH (GIZ, Німецьке товариство міжнародного співробітництва),
що діє в Україні за дорученням німецьких міністерств і Європейського Союзу та надає технічну підтримку Уряду України в галузі профілактики ВІЛ/СНІДу з 2007 року.
Мета проекту: розвиток життєвих навичок молоді та запобігання поширенню ВІЛ/СНІДу за допомогою рухливих ігор з елементами футболу. Привабливість та популярність футболу робить його одним із найефективніших інструментів виховання дітей та молоді, що надає можливість закріпити позитивні соціальні цінності та розвинути навички здорового способу життя, спортивної поведінки, самоповаги, відповідальності тощо.
Основними завданнями програми є:
- формування навичок здорового способу життя та профілактики ВІЛ-інфекції;
- здобуття знань про здоров’я та засоби його зміцнення;
- попередження вживання психоактивних речовин та ризикованої поведінки щодо інфікування ВІЛ;
- набуття навичок протидії тиску з боку оточення;
- формування лідерських якостей;
- залучення до рухової активності.
Особлива увага програми спрямована на здобуття учнями знань про соціально небезпечні захворювання, зокрема ВІЛ/СНІД, і формування навичок розпізнавання й уникнення ризикованої поведінки, яка може призвести до інфікування ВІЛ.
Програма передбачає роботу з учнями шляхом поєднання рухливих ігор з обговоренням питань, що стосуються здоров’я, життєвих навичок, корисних та шкідливих звичок, соціально небезпечних захворювань та їхнього впливу на життя людини.
Заняття були проведені з учасниками першої ліги (учні 7-9 класів) і вищої ліги (учні 10-11класів). Було проведено анкетування дітей на початку гри та після завершення гри. Анкетування показало рівень знань учнів до початку гри й після проведення. Результатом реалізації програми стало сформоване відповідальне ставлення учнівської молоді до власного здоров’я, а також вмотивована зміна поведінки з ризикованої щодо інфікування ВІЛ на більш безпечну.
З 2005-2006 н. р. мною було запроваджено моніторингове дослідження рівня за-цікавленості школярів у заняттях фізичною культурою та самооцінки й здатності до самореалізації. Інструментарієм для його проведення було обрано анкети, які містять ключові запитання, що дозволяють визначити ступінь реалізації поставленої мети.
Серед опитаних учнів, на даний момент, немає таких, кому нецікаво на уроках фізичної культури, хто не виконував би домашнього завдання з фізичної культури, хоча на початку проведення досліджень їх було близько 10 % загальної кількості. Важливим питанням для визначення ефективності використовуваних методів, прийомів і технологій є запитання анкети щодо відчуттів учнів після уроків. Як позитивне слід відзначити, що 98 % опитуваних почуваються бадьорими, 96 %-впевненими в своїх силах, 94 % - мають гарний настрій. Це свідчить про раціональ¬ність дібраних для дітей завдань з урахуванням їхніх біологічних та індиві¬дуальних особливостей. Слід також підкреслити, що, за результатами анкетування, жоден учень після уроку фізичної культури не відчуває втоми, розчарування чи невпевненості в собі, хоча на початку проведення досліджень цей показник коливався у межах 10-15%.
Учні Добровільського навчально –виховного комплексу беруть активну участь у районних і обласних змаганнях. Неодноразово були учасниками обласних змагань з танцювальної аеробіки. Також вдруге взяли участь в обласних змаганнях з настільного тенісу. Надалі плануються змагання з інших видів спорту.
Система фізичного виховання школярів в умовах сучасного навчального закладу повинна бути побудована таким чином, щоб фізичні вправи були доцільними не тільки з точки зору фізіологічної та функціональної, а й виховної та естетичної. Спираючись на це, різноманітні новітні технології фізичного вдосконалення, що включають різноманітні оздоровчі вправи (різновиди аеробіки, степ-аеробіки, шейпінг, фітбол, дихальна гімнастика, лікувальна гімнастика тощо) сприятимуть формуванню в учнів правильної постави, гарної ходи, розвитку ритмічності та координації рухів.
На мій погляд, саме оздоровча спрямованість фізичного виховання у поєднанні з інноваційними освітніми технологіями дозволить досягти очікуваного результату: сформувати гармонійно розвинену, конкурентоспроможну особистість, здатну до самореалізації. А це означає, що всі зусилля повинні бути спрямованими на благородну справу, заради якої варто жити.
Бібліографія
1. Закон України «Про освіту»/Освіта, 1991р.
2. Бойченко Т. Валеологія – мистецтво бути здоровим // Здоров’я та фізична культура. 2005. №2. С.1-4.
3.Ващенко О., Свириденко С. Готовність вчителя до використання здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховному процесі // Здоров’я та фізична культура. 2006. №8. С. 1-6.
4.Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: метод. посіб. авт. укл.: О.Пометун, Л.Пироженко. – К.: А.П.Н.;2002. 136 с.5.Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О.М. Пєхота,
А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За заг. ред.О.М. Пєхоти. К.: А.С.К., 2001. 256 с.
6. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. К.: А.С.К., 2004.192 с.
7. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии.М.: Народное образование, 1998.
8. Словник основних термінів і понять з превентивного виховання/ Під заг. ред. доктора пед. наук, професора Оржеховської В.М./ТзОВ “Терно-граф, Тернопіль. 2007, 200 с. С 177-179.
9. Смирнов Н.К. Здоровьесберегающие образовательные технологии в современной школе. М.: АПК и ПРО, 2002. 121 с.
История измаильского спорта. Наука
баскетбола
Леди УКРАИНСКОГО баскетбола Жанна Сидорчук
В те годы в группу девушек поступила Жанна Сидорчук, обладающая
великолепными данными для занятий баскетболом – рост, вес и, самое главное, -
умение в буквальном смысле слова схватывать все на лету!
- О талантливой спортсменке заговорили в тренерских кругах, -
комментирует Валентин Поляков. - И вскоре Жанна становится игроком, а
затем капитаном кишиневской команды высшей лиги «Инждорстрой».
Баскетбольная карьера измаильчанки Жанны Сидорчук привела ее в Москву –
девушка выступала в составе женской команды ЦСКА, которая стала чемпионом СССР.
Уже в наше время Жанна Сидорчук в составе ветеранской сборной России весьма
успешно участвовала в первенстве Европы.
Пик 1970-х
Именно на 70-80 годы прошлого века пришелся пик развития измаильского
баскетбола. Достаточно заметить, что в нашем городе тогда проходили
соревнования такого уровня как Кубок СССР среди женских команд и первенство
ЦС «Спартак» с участием чемпионов одной шестой части суши.
- На баскетбольных площадках «Спартак» можно было встретить
будущего олимпийского чемпиона А. Волкова, чемпионку мира Ф. Орел и других
знаменитостей, - продолжает Валентин Поляков. - В городе
регулярно проводились турниры на призы Героя соцтруда Павла Подгорного,
комитета комсомола пароходства, соревнования по линии общества ЦС «Авангард»,
одного из ключевых центров развития баскетбола Украины. И измаильчане в них
неоднократно становились победителями.
Кроме того, девичья баскетбольная сборная ДЮСШ не знала себе равных на юге
Украины, они не раз становились победителями первенств области и Украины среди
школьников.
В чём сила, брат?
Наверное, в команде и в дисциплине! Нельзя не отметить роль в истории
измаильского баскетбола Станислава Полякова, брата нашего гида.
Этот амбициозный тренер создал при ОШ №9 спортивный класс, где дети
тренировались дважды в день (!) и на республиканских соревнованиях неизменно
были сильнейшими. Затем в составе сборной УССР ученики Станислава Васильевича
приняли участие в чемпионате СССР. Одержав победу над командами России, Литвы и
Киргизии, наши девушки вошли в пятерку лучших. Впоследствии талантливые
измаильские баскетболистки в составе сборной Украины принимали участие в
первенстве Европы. Их тренер, Станислав Поляков, в настоящее время живет и
работает в Одессе.
Здесь и сейчас
Заметим, что нынешнее поколение измаильских баскетболистов вполне достойно
славы отцов.
- Дмитрий Чивши-Баши стал серебряным призером первенства Украины и в
составе сборной страны принял участие в первенстве Европы, - резюмирует
Валентин Поляков. - На этих же соревнованиях Владислав Коренюк получил
приз как лучший центровой.
После этого Влад Коренюк играет на чемпионатах Китая, Румынии, Литвы и
Франции, а в 2019 году возвращается в Украину и играет за Киев.
В январе текущего года Европейская федерация баскетбола признала
измаильского спортсмена лучшим центровым тура Еврокубка.
- Елизавета Митина в Китае на чемпионате мира среди молодежи-2018 стала
бронзовым призером, - констатирует Валентин Васильевич. - Она мастер спорта
международного класса, зачислена в национальную сборную Украины.
Наталья Булавицкая приняла участие в составе сборной страны в мировой
универсиаде-2019 в Италии.
Анна Мартыненко в 2019 году в Монголии представляла молодежную сборную
Украины на первенстве мира.
Олег Бондаренко – игрок команды суперлиги «Черкаські мавпи», а Миша
Митирич играет в команде высшей лиги чемпионата страны «Химик-2».
Яна Самур признана лучшим игроком сезона 2019-2020 первенства Украины в
составе «Интерхим» (Одесса).
Это далеко не полный перечень побед молодых измаильских баскетболистов за
последние пару-тройку лет.
http://izmail.es/print_version/article/44151/
СИДОРЧУК ЖАННА ИВАНОВНА
Профессия: педагог
Профессиональные
интересы: баскетбол
Увлечения: баскетбол
Регион: Московская область
Населенный
пункт: г. Москва
Место
работы: ГБОУ
"Гимназия"№1562
Звание,
ученая степень: Мастер Спорта Международного Класса.Отличник физической
культуры. Ветеран труда.
Работаю
в Гимназии с 2002 г.
Книги, которые сформировали мой внутренний мир Психолигия и
спорт
Работы Сидорчук Ж.И. Учебный ролик
https://www.youtube.com/watch?v=XtOody6--Jk
Комментариев нет:
Отправить комментарий