Для батьків

 Рекомендації для батьків щодо фізичного виховання дітей

1. Підтримуйте інтерес дитини до занять фізичною культурою, у жодному разі не проявляйте зневагу до фізичного розвитку, так як приклад дорослих в цьому питанні надзвичайно важливий.

Як ви ставитеся до фізичної культури, так буде ставитися до неї і ваша дитина. Часто дитина живе під вантажем заборон: "не бігай", "не шуми", "не кричи голосно". Обмеження потреби у самовираженні особливо позначається на зниженні самооцінки і активності підростаючої людини.

Ви повинні добре знати потреби і можливості своєї дитини і як можна повніше враховувати їх.

2. Всебічно підтримуйте в своїй дитині високу самооцінку - заохочуйте будь-яке його досягнення, і у відповідь ви отримаєте ще більше зусиль.

Висока самооцінка - один із потужних стимулів для дитини виконувати будь-яку роботу, будь то домашнє завдання або ранкову гігієнічну гімнастику.

На заняттях фізичною культурою витримуйте єдину лінію поведінки «обох батьків», не допускайте протилежних розпоряджень (мама - "вистачить бігати"; тато – «побігай ще хвилин п'ять»).

Єдина думка батьків сприяє підвищенню інтересу дитини до фізкультурних занять.

3. Спостерігайте за поведінкою і станом своєї дитини під час занять фізичними вправами, спробуйте зрозуміти, чому дитина вередує, не виконує, здавалося б, елементарних розпоряджень батьків, яка причина  її негативних реакцій (втома або якесь приховане бажання - наприклад, дитина хоче швидше закінчити заняття фізкультурою, щоб дивитися цікаву програму). Не шкодуйте часу і уваги на те, щоб встановити з нею душевний контакт.

4. У жодному разі не наполягайте на продовженні тренувального заняття, якщо дитина не хоче займатися. З'ясуйте причину відмови, виправте  її і лише після цього продовжуйте заняття.

5. Не сваріть свою дитину за тимчасові невдачі.

Пам'ятайте: дитина робить тільки перші кроки в невідомому, для неї світі, а тому вона болісно реагує на те, що навколишні вважають її слабкою і невмілою. Дайте дитині зрозуміти, що ви поважаєте її почуття, бажання, думки і рахуєтеся з ними.

6. Визначте індивідуальні пріоритети дитини у виборі фізичних вправ.

Хоча практично всім дітям подобаються рухливі ігри, але деяким з них не вистачає якихось якостей, фізичної сили.

Не відмовляйте дитині в проханнях купити їй гантелі або навісну перекладину для підтягування (вона хоче наслідувати свого улюбленого героя книги або кінофільму в силі і спритності).

7. Не змінюйте занадто часто набір фізичних вправ, нехай дитина виконує комплекс вправ, що їй подобається, як можна більше, щоб міцно засвоїти вивченi рухи.

8. Вимагайте, щоб дитина, дотримуючись культури  виконання фізичних вправ, не допускала недбалості, виконання абияк, все робила "на відмінно".

9. Не перевантажуйте дитину, враховуйте її вік, настрій, бажання. Не застосовуйте до неї суворих заходів, намагайтеся привчати її до фізичної культури власним прикладом.

10. Пам'ятайте три непорушних правил закону, які повинні супроводжувати вас у вихованні дитини: розуміння, любов i терпіння!!!

Поради батькам :

·         Щоденно виконуйте разом з дитиною ранкову гімнастику, виходьте на прогулянки;

·         Разом з дитиною здійснюйте пішохідні прогулянки та туристичні походи;

·         Залучайте дитину до виконання основних рухів — ходьба, біг, стрибки, вправи з м'ячем, лазіння, повзання

·         Грайте з дитиною в рухливі та спортивні ігри;

·         Беріть участь разом з дитиною у проведенні спортивних свят, розваг тощо;

·         Катайтеся разом з дитиною на велосипеді, роликах, грайте у бадмінтон, теніс, футбол, стрибайте на скакалці.

 

Зняти стрес! 

10 вчинків, яких учителі очікують від батьків

Як свідчить африканська приказка, «Щоб виховати дитину, потрібне ціле село» («It takes a village to raise a child»). А значить, ми не можемо розраховувати на те, що вчителі самостійно зможуть навчити наших дітей. Результати досліджень доводять, що, якщо у шкільне життя дитини залучені мама й тато, то її оцінки, поведінка й емоційне благополуччя значно вище. Тому, щоби полегшити роботу вчителів, необхідно прислухатись до їхніх побажань, викладених у вигляді десяти рекомендацій.

Читайте своїй дитині. «Найбільш важливим аспектом у розвитку дитини, що визначає її подальший успіх у читанні, є те, що батьки читають їй уголос», – заявила в 1985 році Комісія з читання, створена Міністерством освіти США. Візьміть будь-яку книгу і, принаймні, три рази на тиждень читайте її вашому малюку. Так ви пробуджуватимите в дитини любов до читання, яку вона пронесе через усе життя.

Познайомтеся з учителем. Необхідно дізнатись, як звуть учителя вашої дитини, оскільки важливо побудувати спілкування з ним на особистих контактах. Спитайте, за допомогою чого йому чи їй більш комфортно спілкуватися з вами, наприклад, телефоном або електронною поштою. Обов’язково відвідуйте заходи у школі та батьківські збори. Не будьте тими батьками, які з'являються там тільки в конфліктних ситуаціях.

Заохочуйте дружбу за межами школи. Навчання у вашому класі найкраще проходить тоді, коли учні діють згуртованою командою. Оскільки в дітей у школі не завжди є можливість добре пізнати один одного й потоваришувати, переконайтеся, що ваша дитина проводить час з однокласниками не тільки у школі – заохочуйте командні ігри та позашкільні заходи.

Систематично долучайтеся до роботи школи. Відвідуйте засідання шкільної ради, приєднаєтесь до батьківського комітету. Якщо ви працюєте, а зустрічі призначаються, як правило, у денний час, поцікавтеся, чи можливо хоча б іноді проводити їх у вечірній час. Пам'ятайте, що ваш голос завжди має значення, адже іноді ви єдині хто виступає на захист вашої дитини. До того ж, коли батьки об'єднуються, вони можуть більш легко й ефективно вплинути на позитивні зміни у школі.

Візьміть участь у шкільних заходах. Не пропускайте шкільні події, такі як конкурси талантів, наукові ярмарки, осінній бал та інші. Навіть якщо ваша дитина не грає в команді, чому б вам не відвідати спортивний захід? Тим самим ви посприяєте зміцненню вибраного курсу школи та взаєморозумінню з дочкою чи сином. Ви не тільки допоможете своїй дитині стати успішною у школі, а й отримаєте безцінні спільні переживання та спогади.

Перенесіть процес навчання додому. У навчанні завжди є якісь моменти, які залишаються поза увагою дитини під час занять у класі. А ви візьміть і спечіть пиріг і навчіть її основ арифметики вдома. Створіть свій власний конкурс на знання орфографії. У вихідні дні організуйте маленьку подорож, відвідайте музей або океанаріум. Подивіться добрий сімейний фільм. Навчання в сім'ї – це відмінний спосіб закласти основи майбутнього успіху.

Значення освіти. Покажіть вашій дитині, що навчання – це пригода довжиною в життя, яка не закінчиться із закінченням школи. Прочитайте книгу, відвідайте заняття, які вас цікавлять і захоплюють. Розкажіть дитині про свій власний досвід навчання, який ви отримали на роботі. Тримайте зв'язок з нею через освітні книги, фільми і телевізійні програми.

Не будьте такими терплячими. «Терпіння – це для мучеників», – каже Ліза Холева – співавтор книги «Про що знають вихователі дитячого садку». Якщо ви вдома терпляче потураєте дитині, вона може не впоратися з навчанням під час шкільних занять. Ну а якщо ви берете її із собою на зустріч, то обов'язково прийдіть вчасно, незалежно від того, наскільки сильно її щось захопило. Терпіння до бажань дитини в даному випадку може послужити як погана послуга.

Привчіть свою дитину до чистоти та порядку. Напевно, ви зазвичай самі розкладаєте іграшки по полицях? Якщо ваша дитина не привчена прибирати після себе вдома, вона, безсумнівно, буде неохайною й у школі. Навчіть її акуратно розкладати іграшки на свої місця, застилати ліжко, викидати сміття й мити посуд. Коли вона звикне до цього вдома, як до якогось стандарту поведінки, підтримання чистоти на робочому місці у школі не стане для неї чимось трудомістким і складним.

Починайте навчання вдома крок за кроком. Коли ви починаєте займатися з дитиною, ведіть себе, як учитель у класі. Переконайтеся, що її увага повністю зосереджена на вас, а потім починайте крок за кроком давати чіткі й точні інструкції. «Важливо стати поруч з вашою дитиною, нахилитись та встановити зоровий контакт», – каже Ліза Холева. Ваш малюк буде вчитися слідувати інструкціям і вже точно не відставатиме у навчанні.

Візьміть участь у житті школи, створіть власний процес навчання та проілюструйте мотивацію щодо пізнання на своєму власному прикладі, ви станете неоціненною частиною успіху своєї дитини у школі та за її межами. Учителі будуть вам вдячні, й одного разу в один прекрасний день ваша дитина теж висловить вам найщирішу подяку! 

Схема розгорнутої психолого-педагогічної характеристики першокласників

 

1.                Особливості навчальної діяльності

1.1 Довільність психічних процесів

-         група здоров’я;

-         здатний зосередитись на розв’язувані задачі та не відволікатись на сторонні подразники;

-         може поставити перед собою конкретну навчальну мету й послідовно її досягти;

-         розуміє вимоги вчителя і намагається їх виконувати;

-         про виникненні навчальних труднощів на уроці докладає зусилля для їх подолання;

-         рівень активності та самостійності у виконанні домашніх завдань;

-         особливості уваги: концентрація, стійкість

1.2   Розвиток мислення

-         на уроці демонструє здатність узагальнювати свої знання;

-         здатен відділяти суттєві властивості предметів від не суттєвих;

-         орієнтується в основних поняттях часу;

1.3   Сформованість основних навчальних дій

-         розуміє завдання;

-         здатний виділяти в завданні основне питання, визначати шляхи виконання завдання;

-         може здійснювати прості операції мислення в умі, без опори на наочний матеріал;

1.4   Рівень розвитку мови

-         може переказувати зміст тексту або розповідь вчителя своїми словами;

-         зв’язано висловлює свої думки;

-         має достатній словниковий запас;

1.5   Рівень розвитку тонкої моторики

-         пише розбірливо, виконує основні вимоги;

-         здатний малювати дрібні деталі, точно обводити контур;

1.6   Розумова працездатність

-         зберігає розумову працездатність упродовж цілого уроку;

-         здатний працювати в єдиному темпі з усім класом;

-         працездатність під час виконання домашніх завдань;

-         засвоює шкільну програму

 

2. Особливості поведінки та спілкування

 

2.1 Взаємодія з ровесниками

- активний у спілкуванні, сам вибирає собі партнерів для гри та занять;

- не провокує конфліктів з ровесниками, не б’є першим;

- має постійних товаришів у класі;

2.3 Взаємодія з педагогами

-  може звернутися з проханням до вчителя;

-  повагою ставиться до вчителя і дотримується потрібної дистанції у спілкуванні  з ним;

- прислухається до зауважень та вимог вчителя, намагається їх виконувати

2.3 Дотримання соціальних та етичних норм

- підтримує охайний зовнішній вигляд упродовж дня;

- не списує домашні завдання;

- дотримується правил поведінки та спілкування, що прийняті в класі;

2.4 Саморегуляція поведінки

- відповідаючи біля дошки контролює рухи свого тіла;

- володіє собою в ситуаціях, що вимагають зосередженості, мовчання або обмеженості рухів;

2.5 Активність та автономність поведінки

- контролює свої емоції;

- достатньо активний на уроці, намагається проявити свої знання;

- проявляє зацікавленість у здобутті нових знань;

- здатен чергувати по класу

 

3. Ставлення до навчальної діяльності

 

3.1 Наявність та характер навчальної мотивації

- не пропускає уроки без поважної причини;

- проявляє зацікавленість у позитивній оцінці;

- має все необхідне шкільне приладдя;

- особливості мотивації

3.2 Сталий емоційний стан у школі

- адекватно реагує на оцінку та критичні зауваження;

- рівень тривожності

 

4. Ставлення до світу та до самого себе

 

4.1 Ставлення до ровесників

- емоційно-позитивне сприймання до своїх відносин з ровесниками;

4.2 Ставлення до значимої діяльності

- позитивне сприймання школи та навчання

4.3 Самооцінка

- рівень самооцінки

Як зняти стрес.