СФЕРА ХОБЕРМАНА
Виконуй у повільному темпі. Дихання спокійне за схемою
№1. Вправи виконуй у гарному насторю.
У програмі
«Йога заспокоєння» одним із наших улюблених способів навчання та заохочення
дітей до здорового дихання є використання сфери Хобермана.
Сферу Хобермана розробили ще в 2000 році, коли вперше почали викладати йогу «Спокій»
у класі поведінки початкової школи. Легко
натискаючи або тягнучи сферу з протилежних
сторін, ви можете змусити її розширюватися і стискатися в стилі
гармошки. Рух служить наочною моделлю для того типу дихання, який ми
хочемо, щоб діти імітували, допомагаючи їм бачити та синхронізувати своє
дихання з рухами.
Вчитель або
помічник вчителя може керувати групою або - те, що ми любимо робити -
заохочувати когось із дітей керувати, встановлюючи ритм дихання. Коли
лідер повільно розширює сферу, всі глибоко і повільно вдихайте через ніс, від
живота. Потім керівник робить паузу, наслідуючи коротку, природну паузу,
яка відбувається вгорі та внизу кожного здорового дихання. Коли лідер
стискає сферу, всі так само повільно видихають через ніс.
Це
ефективне діафрагмове дихання схоже на спостереження за хвилями на пляжі, при
цьому кожен вдих набрякає від живота до грудей і назад.
Цикл
розширення-скорочення може повторюватися стільки разів, скільки потрібно, але
ми вважаємо, що від 5 до 10 циклів можуть бути ефективними для того, щоб
допомогти групі заспокоїтися та зосередитися завдяки цій простій роботі з
диханням.
Ритм і
повільність - два ключі до ефективного використання сфери дихання. Свідомо
уповільнюючи вдих, особливо видих, ми можемо ще більше полегшити реакцію на
розслаблення та розвинути певний контроль над тим, як наша нервова система
реагує на наше оточення.
У класі та
в школі, де найчастіше використовують «Спокій йоги», така робота з диханням
легко піддається зосередженості та уважності, готуючи учнів до навчання. Прискорення
думок повільне. Тіло в цілому розслабляється. Тіло і розум стають
зосередженими, заземленими. Таким чином, багато вчителів, консультантів та
адміністраторів починають свої заняття, проводячи студентів до дихання
сферою. Деякі школи навіть застосовують ці дихальні практики на зборах або
через шкільний домофон, щоб заспокоїти та зосередити своїх учнів.
Для всіх учнів
Завдяки
потужному візуальному зображенню здорового дихання не потрібні інші слова чи
описи. Цей інструмент може ефективно використовуватись викладачами, які не
мають досвіду йоги, і особливо корисний для тих, хто вивчає другу мову, тих,
хто вивчає візуальний світ, та дітей, які борються з тривогою та
саморегуляцією.
Синхронізоване
дихання в групових вправах також корисно для формування почуття спільності та
безпеки, оскільки енергія групи зливається спільним диханням. Просто на
нас впливають схеми дихання один одного. І навпаки, важко розслабитися і
сконцентруватися, коли ми знаходимось поруч зі стресовими режимами
дихання. І коли вчителі навчаються, практикуються та моделюють здорове дихання,
їх заняття стають спокійнішими та продуктивнішими, що приносить відповідну
користь здоров’ю та добробуту кожного.
Фитнес-подход в физич. терапии: примеры
упражнений
Формування
сенсорно - пізнавальної діяльності у дітей з порушенням інтелектуального
розвитку.
Юмейхо-терапия
базируется на нескольких принципах, наиболее важными среди которых являются:
Равновесие. Главная задача этой методики
заключается в том, чтобы нормализовать положение тазовых костей пациента
касательно тела. Их смещение способно привести к искривлению позвоночника и
ухудшению функционирования внутренних органов.
Расслабление мышц и суставов. Оно достигается
при помощи специальных методик восточного массажа и разминки, которая позволяет
устранить напряжение мышечного корсета.
Вправи для розвитку дрібної та загальної моторики
Вправи для розвитку дрібної моторики.
Потріно олівці, стрічки (в умовах карантину можно нарізати з пластикового пакетика), нитка (резинка) закріпити стрічки на олівці.
Долоні розкрити, напружити. Виконати 4 сета по 20 разів.
Проспівайте пісеньку, виконуючи масажні рухи.
2. Гімнастика для очей.
Виконати 7 повторень, вага 400 гр. Наповнювач пшениця, квасоля, кукурудза, овес насіння.
Виконати 8 сетов по 10 повторень. Відпочинок 30 секунд.
6.КОМПЛЕКС ВПРАВ ДЛЯ РУК №
1
Кому, зачем и как делать растяжки
Противоспастические техники при ДЦП.
Мастер-класс https://www.youtube.com/watch?v=bXNLd9Y50qc
Існують невеликі розбіжності щодо того, чи ми (фізіотерапевти) повинні бути
наполегливими до батьків щодо того, щоб не дозволяти своїм дітям сидіти в
такому положенні, або про те, що ми повинні дозволяти таким дітям час від часу.
На стороні сидіння W-sit люди, швидше за все, скажуть: «Ну, я все життя
сидів так, і у мене все добре». Це правда, що якщо ви все -таки сидите в
такому положенні, то, швидше за все, у вас не виникне проблем у старшому
віці. З іншого боку, сидіння зі схрещеними ногами або сидіння на боці-це
загалом краща позиція, тож чому б вам не запобігти виникненню проблем у
майбутньому і просто не сидіти в такому положенні!
Тож знову переходжу до назви свого допису. Коли я оцінюю пацієнтів із
затримкою розвитку, а потім бачу, що вони сидять, я запитую батьків, як довго
вони так сидять, вони зазвичай кажуть: «О, вони завжди так сидять, і нам
здалося, що це так мило ми їх ніколи не виправляли ».
Різні положення сидячи:
Сидячи W зверніть увагу на його сутулу позу збоку
сидячи
Чому дитина
сидить у W-sit?
·
1- Легше повернутися до сидячого положення. Коли
ви стоїте на руках і колінах, легше просто сидіти назад і дозволити ногам
розсуватися в сторони, а не розводити ноги і сидіти в положенні зі схрещеними
ногами.
·
2- Легше сидіти у сидячому положенні, ніж у схрещених
ногах або в положенні сидячи або сидячи, тому що вам не потрібно використовувати
стегна, спину або м’язи живота, щоб сидіти. Замість цього ви можете просто
упертись у свої зв’язки і нахилитися у таке положення сидіння W.
·
3- У дитини може бути низький м’язовий тонус (стан,
коли м’язи не настільки напружені, як потрібно, і вони відчувають себе трохи
м’якше), а також бути більш гнучким, тому їм легше нахилитися в таке положення,
ніж сидіти в іншому посади.
·
4- Дитина може мати тугі підколінні сухожилля/м’язи
стегон і відчуватиме себе більш комфортно, сидячи у положенні W-сидячи.
Тож чому б вам не дозволити вашій дитині сидіти на W-sit?
·
1- Якщо вам сказали, що ваша дитина схильна до вивиху
стегна або має діагноз дисплазія кульшового
суглоба , сидіння у сидячому положенні може збільшити ризик
вивиху стегна.
·
2- Сидіння у сидячому положенні не сприяє використанню
м’язів стегон, преса, спини, тому ваша дитина не зміцнить важливі м’язи,
необхідні для підтримки правильної постави та врівноваження для самостійної
ходьби.
·
3- Сидіння у W-sit не заохочує тягнутися по всьому
тілу, щоб потягнутися за іграшками, що є важливою навичкою, необхідною для
того, щоб допомогти нам зрозуміти, де наше тіло знаходиться в
космосі. Коли дитина починає тягнутись руками за своє тіло, щоб забрати
іграшки, а потім перекласти їх на іншу руку, у них поступово формується
уподобання руки.
·
4- Сидіння у сидячому положенні може впливати на
положення тазостегнового суглоба дитини в міру їх зростання і може призвести до
появи пальців ніг.
·
5- Сидіння у сидячому положенні також призводить до
стиснення підколінних сухожиль та внутрішніх м’язів стегна, що в подальшому
може вплинути на поставу та стиль ходьби, що ускладнює вашу дитину сидіти у
положенні зі схрещеними ногами, особливо під час занять у колі.
Якщо
проблема в тулубі або стегнах, то вам слід попрацювати над зміцненням цих
областей.
Деякі поради
щодо зміцнення тулуба /стегон можна знайти у 2 моїх попередніх постах: баланс сидіння та прогресуюче повзання
Розтяжка
литок
Розтяжка
підошовної фасції
Ця розтяжка виконується в положенні сидячи. Перехрестіть
уражену стопу через коліно іншої ноги. Візьміться за пальці вашої
хворобливої стопи і повільно потягніть їх до себе контрольованим
чином. Якщо важко дістатися до ноги, оберніть рушник навколо великого
пальця ноги, щоб допомогти підтягнути пальці до вас. Другу руку покладіть
уздовж підошовної фасції. При розтягуванні фасція повинна відчувати себе
щільною смугою уздовж нижньої частини стопи. Утримуйте розтяжку 10
секунд. Повторіть це 20 разів для кожної ноги. Цю вправу найкраще
виконувати вранці перед стоянням або ходьбою.
Детский скалодром Babygrai двойной Babygrai
Дитячий скалодром Babygrai подвійний
https://inkluzia.com.ua/ru/dityachiy-skalodrom-babygrai-podviyniy/
12 699 грн
Набір для курсу навчання Gigo Робототехніка на базі S4A
Scratch Arduino Gigo 1247R
11 811 грн
https://inkluzia.com.ua/nabir-dlya-kursu-navchannya-gigo-robototekhnika-na-bazi-s4a-scratch-arduino/
Завдяки даному курсу
діти навчаться конструюванню, будівництву та програмуванню на основі Arduino з
використанням мови Scratch.
Діти на кожному уроці
зможуть закріпити свої знання на практиці, а саме побудувати моделі з
сенсорними технологіями для вирішення поставлених завдань.
Також дізнаються про
типи і функції сенсорів на тачпаді, як сенсорні технології застосовуються в
світі.
Набір
розвиває: уяву/фантазію, винахідливість, інтелект,
креативність, дрібну моторику, пам'ять, мислення, творчі здібності, колірне
сприйняття, уважність, допитливість, навички конструювання, просторове
мислення.
Підійде для
індивідуальних чи групових занять. Може використовуватись в програмі
STEAM-освіти.
Складається з 40
уроків по 60-90 хв.
Інтерактива
підлога
https://inkluzia.com.ua/interaktivnoe-oborudovanie/interaktivnyy-pol/filter/price=10000-11000/
Противоспастические техники при ДЦП. Мастер-класс
ДЦП Комплекс
упражнений для разминки
Перед тем, как начать занятие,
нужно помассировать ручки детей или побудить их выполнить упражнения, которые
представляют собой своеобразную разминку перед основным комплексом:
- малыши кругообразными
движениями охватывают правую и левую кисти;
- необходимо провести от ногтя
до основания каждого пальца сначала на правой руке, затем повторить эту
процедуру на левой;
- под предводительством
взрослого дети ведут рукой от основания кисти до кончиков пальцев на каждой руке
поочерёдно.
После этого можно
проводить игры, которые сделают пальцы больного ДЦП ребёнка
более подвижными:
- попросите малышей сжать
пальцы в кулак, за исключением среднего и указательного, вытянуть руку вперёд,
а затем повернуть кисть вправо и влево;
- указательный и средний пальцы
дети вытягивают вверх (напомним, что остальные пальцы остаются сжатыми в
кулака), а затем сгибают и разгибают их поочерёдно;
- особенность следующего
упражнения заключается в том, чтобы коснуться большого пальца всеми остальными
поочерёдно;
- указательным пальцем малыши
рисуют круг, причём делают это правой рукой, а затем левой. Впоследствии это
упражнение можно выполнять двумя руками сразу.
Игры
и упражнения для детей, страдающих ДЦП.
Игра "Зайка серый
умывается" (3-7 лет).
Все участники, кроме одного,
садятся в кружок. Тот, который остался, заходит в его центр и провозглашается
зайчиком. Все остальные говорят:
"Зайка любит
погостить,
Мы с ним тельце будем мыть.
Вот он вымыл ротик, ушки.
Ах, какой же он послушный!
Не забудет он о лапках -
Их протрет чистейшей тряпкой.
И давай потом скакать -
"Нужно в гости ведь бежать!"
Тем временем, зайчонок должен
совершать все движения, о которых идет речь в стишке. А остальные участники
обязаны повторять их за ним. Потом главный игрок выбирает кого-то одного из
них, и он становится новым зайцем. Игра может быть окончена после того, как в
роли этого животного побывает хотя бы 5-6 детишек.
Игра "Прокати мяч с
горки" (2-5 лет).
Для того, чтобы заняться этой
подвижной игрой, нужно скатывать мячик по наклонной плоскости. При этом, один
участник должен бросать его сверху, а другой – ловить этот предмет снизу. После
таких бросков игроков нужно менять местами. Эта малоподвижная игра хорошо
влияет на координацию движений и подвижность суставов.
Игры
по развитию вестибулярного аппарата.
"Пройди, не задев
ворота" (5-14 лет).
Чтобы приступить к игре, нужно
сделать из стульев ворота (четыре штуки), проход в которых будет равняться
50-ти см. Через них детишкам нужно пройти так, чтобы ничего не задеть и не
сбить. Сначала участники действуют с открытыми глазами, а потом пробуют
осуществить то же самое без задействования органов зрения.
Победителем объявляется
тот, кто смог пройти препятствия без помех. Эти подвижные игры учат
осторожности и хорошей концентрации.
"Повернись - не
ошибись"(7-14 лет).
Дети становятся в ряд в шаге
друг от друга и поворачиваются лицом к руководителю. Потом они закрывают глазки
и делают то, что говорит инструктор. А он отдает команды повернуться налево или
направо, покружиться на месте, сделать шаг назад или вперед. Те участники этой
подвижной игры, которые выполнили все упражнения правильно, считаются
победителями.
Упражнения
для укрепления мышц (миалгия)
"Запрещенное
движение" (6-14 лет).
Дети принимают положение стоя или
сидя, кладут руки на колени. По команде инструктора они начинают повторять за
ним различные упражнения, направленные на разминку рук, туловища и ног. При
этом, выполняются все движения, кроме одного «запрещенного» - оно оговаривается
заранее. Или вместо него участники делают какое-то другое упражнение (тоже
определяется еще до начала игры). К примеру, вместо поднятия рук вверх, можно
хлопать в ладоши. Примечательно, что такого рода малоподвижные игры развивают
внимательность и быстроту реакции.
"Передал - садись" (7-14
лет).
Игроков разделяют на две
команды, в каждой из которых должно быть по 5-6 детей. Они становятся в шеренги
лицом друг к другу. Группы выбирают капитанов, которые отходят на расстояние
пяти шагов от своих команд. Их место очерчивается мелом, а в руки предводителям
групп выдаются мячи. Капитаны обеих команд бросают их первым представителям
своих шеренг и те, когда поймают мячи, кидают их обратно, а сами уходят и
садятся на лавку. Так происходит до тех пор, пока какая-то группа не выиграет (в
таком случае все члены одной команды должны оказаться на лавочке скорее, чем их
соперники).
Все эти подвижные игры не
только помогают бороться с выше указанными заболеваниями, но и дают возможность
детям сдружиться, повышают настроение. Особенно хорошо влияют на ребят
развлечения, которые пробуждают дух соревнования. Подвижные игры лучше всего
проводить на открытом воздухе – это станет отличным и здоровым
времяпрепровождением для больных или ослабленных детей.
Кинезиологические
игры при поражении суставов (полиартриты)
"Чья лошадка
быстрее?" (4-9 лет).
Дети усаживаются на стулья, и
им в руки даются палочки, на кончиках которых привязаны веревочки. К ним
прикреплены игрушки-лошади на колесах. Эти предметы ставятся в двадцати шагах
от участников этой малоподвижной игры. Победителем объявляется тот, кого лошади
быстрее докатятся до хозяина. Для этого нужно наматывать веревку на палочку.
"Кулак и ладонь" (6-14
лет).
В этой малоподвижной игре можно участвовать в положении сидя или лежа. Для начала всем участникам необходимо сжать левую ручку в кулак и развернуть его к правой, пальцы которой должны в вытянутом состоянии упереться в него. Потом, наоборот, кисть правой руки сжимается в кулак, а пальчики левой в вытянутом состоянии касаются его. Это упражнение нужно проделывать быстро и четко. Таким образом очень хорошо разрабатываются суставы.
Подвижные игры при поражении суставов.
"Вернись на место"(7-14
лет).
Все дети садятся на скамью
(можно присесть на стулья). Инструктор очерчивает на полу или на асфальте круг.
Первый участник этой подвижной игры встает в него, и с повязкой на глазах
делает четыре шажка. Потом он поворачивается налево, опять делает четыре шажка
и разворачивает корпус направо дважды. Проходит еще четыре шажка, разворачивает
направо, идет еще четыре шажка, и таким образом он должен оказаться в круге, из
которого выходил. Если он будет за его чертой, тогда можно повторить
упражнение. Выигрывают те дети, которые не преступят ее.
"Снежинки" (3-12
лет).
Для начала этой игры половину
детей определяют в группу снежинок, а другую половину относят к разряду ветров.
Сам инструктор получает гордое звание "мороз". Когда он произносит
фразу "дует-дует сильный ветер", то ребята, которые исполняют его
роль, бегут к снежинкам, уже успевшим разбежаться по площадке. Детки,
пребывающие в образе ледяных пушинок, становятся на носочки и поднимают ручки
высоко вверх. Они расслабляют пальчики и начинают ходить на носочках, а потом и
медленно бегать, кружиться. Тем временем, подвижная игра продолжается,
инструктор-мороз охватывает себя руками и говорит: "Вот мороз
пришел".
А детишки приседают от таких
слов, и обнимая свои коленки ручками, подтверждают "Ах, как
холодно!", и опускают в знак согласия головы себе на грудь. После этого
мороз опять заводит разговор: "А вот и ветерок легкий подул", и
снежинки в ответ медленно произносят "фу-у-у-у". Потом они встают,
опять поднимают ручки, становятся на носочки и аккуратно начинают бегать,
имитируя плавные движения снежинок. Вот так данная подвижная игра и заканчивается,
но после окончания она начинается снова. При этом снежинки превращаются в
ветер, а он, в свою очередь, берет на себя их роль.
Всі ігри проводяться разом з батьками. В случае, если
ребёнку трудно стоять, бегать нужно его поддержать, помочь сделать движение.
АСИМЕТРИЧНИЙ ТОНІЧНИЙ РЕФЛЕКС (ATNR)-Поінформованість
про середню лінію та інтеграцію
Відомий як "ключ до навчання", асиметричний тонічний
рефлекс на шиї (ATNR)-це складний рефлекс, який має багато частин усередині
себе. Сюди входять зорові, рухові та слухові гілки. Ці галузі
потрібно збалансувати та гармонізувати, щоб зробити навчання дитини
інтегрованим і, зрештою, легшим для досягнення.
ATNR активний рано після народження, і ви можете легко впізнати його
присутність за характерною схемою руху. Коли голова дитини повернута
вліво, ліва рука і нога випрямляться, а права рука і нога згинаються. Якщо
голову повернути вправо, в тілі відбувається зворотний рух. Цей шаблон
руху створює спілкування між очима та рукою дитини; він також встановлює
схеми руху по обидва боки тіла окремо.
Рух рук і ніг до і з тіла вчить мозок, де знаходиться центр тіла, відомий
як вертикальна середня лінія. Середня лінія важлива для управління тілом
для координації та рівноваги, але більш суттєво відображає зрілість у
спілкуванні мозку.
Вертикальна середня лінія, що розділяє ліву та праву сторони тіла, є
ключовим «просторовим сприйняттям». Він виступає в ролі інтуїтивного
керівництва під час вишикування тіла для виконання завдань, контролю рухів у
навичках балансу та служить орієнтиром для просторового планування.
Розселення ATNR допомагає встановити потенціал для створення неврологічних
зв’язків між однією і іншою сторонами мозку, так що ліва і права півкулі мозку
розмовляють між собою і допомагають одне одному, використовуючи свої різні, але
доповнюють один одного навички та вміння .
Неврологічна зрілість на цьому рівні також може спостерігатися в організмі
завдяки тому, що дитина може перетинати вертикальну середню лінію руками та
ногами, що є важливою навичкою для занять спортом, координації, рівноваги та
багатьох повсякденних завдань (наприклад, навички столових приладів, наприклад
).
Спілкування з одного боку мозку до іншого має важливе значення для обробки
та інтерпретації звуків, які чує дитина, і зображень, які вона бачить.
Порушення ATNR може створити проблеми у русі, зорі та слуху. Отже,
значна частина навчання дитини залежить від цих навичок; тому ATNR часто
називають "ключем до навчання".
Уявіть, чи можете ви постраждалу дитину в школі, почуваючись розгубленою та потенційно «дурною», оскільки вона не може використовувати візуальну та слухову інформацію разом, і намагайтеся, як би не могли, не викласти своїх ідей на папері або насправді показати, що вони насправді досить яскраві. Вони усвідомлюють, що їх друзі, здається, працюють краще, ніж вони, хоча вони дійсно наполегливо працюють, щоб не відставати, і що їх вчитель, здається, не думає, що їхня робота заново. Досить скоро ця дитина може почати падати духом.
Постійний асиметричний тонічний рефлекс на шиї може призвести до:
·
Некоординованість: труднощі з інтеграцією обох сторін
тіла.
·
Не вистачає певної плавності та ритму в рухах.
·
Деякі труднощі з координацією рук очей.
·
Змішана латеральність-має різну руку для різних
видів діяльності.
·
Затримка у встановленні домінуючої руки (після 4
років).
·
Труднощі з координованим використанням двох рук, тому
впливає на столові прилади, самодопомогу, різання, навички письма.
·
Це може вплинути на баланс.
·
Сидить незручно за столом, коли пишеш: може повернути
тіло на бік.
·
Труднощі з підтримкою уваги.
·
Втомлюється легко.
·
Труднощі з використанням двох очей разом і з
відстеженням очей зліва направо - можуть втратити місце під час читання (це
вплине на розуміння читання).
·
Труднощі із записом того, що вони здатні сказати -
невідповідність між словесними здібностями та навчальними показниками.
·
Труднощі з досягненням свого академічного потенціалу.
·
Ригідність шиї, незграбність при повороті голови зліва
направо.
·
Подається, щоб не почути або пропустити почути усну
інформацію та інструкції.
Рухливі ігри ДЦП
Сразу оговоримся, когда я говорю «игроки или дети
сидят», это значит, что если есть возможность, они сидят на полу, если такой
возможности нет, то в вертикализаторах или в специальных креслах. Роль водящего
практически во всех играх играет взрослый. Ведущему надо самому контролировать
скорость выполнения тех или иных действий, дети должны успевать реагировать.
«Спрячься»
Для игры потребуется длинный плотный воздушный шарик
или мягкая игрушка. Дети сидят. Водящий проходит с шариком, ведя его над
головами детей, стараясь кого-нибудь шариком коснуться. Дети прячутся (в
зависимости от своей подвижности). Прятаться можно по-разному, например,
втянуть голову в плечи, наклонить голову вправо или влево, вперед или назад,
или закрыть голову руками (рукой). Если у детей работают предплечья и кисти,
они сидят, положив руки на колени ладонями вверх. На этот раз водящий старается
задеть шариком или игрушкой их ладони, а они прячут ладони (разворачивая кисть
ладонями к ногам).
Так же (поворачиваясь или закрывая рукой) можно прятать ушки, носики и т.п.
«Ловишка в кругу»
(Если
работают руки). Для игры потребуется веревочка, связанная в круг. Дети сидят в
кругу, держась за эту веревочку. Водящий ходит внутри круга и старается
коснуться рук кого-нибудь из игроков, но ловить он может только тех детей,
которые держатся за веревочку. Поэтому, как только ребенок видит опасность, он
просто отпускает веревочку, а когда водящий уходит, снова берется за нее. Если
веревочку отпустят все дети, то они проиграют (вот именно поэтому им все время
необходимо за эту веревочку браться). Игра хорошо помогает развивать работу как
кисти, так и всей руки.
Игры с бросками
(если работают руки). Для этих игр можно использовать мячики на веревочках или
игрушки на веревочках. Дети бросают мяч (например, стараясь сбить кегли), а
затем сами подтягивают его к себе обратно.
Такого
же типа игра «Рыбная ловля». Дети
сидят в креслах. У ребенка в руках удочка – палочка с веревочкой, на конце
которой магнит. На полу разбросаны игрушки, которые могут притягиваться
магнитом. Задача ребенка поймать своим магнитом игрушку на полу. Если ребенку
самому тяжело двигаться, то ведущий может ему помогать (при повторном
применении игры очень важно стараться увеличивать степень участия ребенка,
пусть даже минимальными шагами). Даже если ребенок приложит только минимум
усилий для достижения результата, сама ловля его обязательно порадует. Не так
часто удается удачно сходить на рыбалку.
«Совушка».
Дети лежат на спине (исходное положение условно, в такую игру можно играть и
сидя и лежа, как угодно, главное, чтобы ребенок имел возможность замереть в
удобной для него позе). Воспитатель объявляет о том, что наступает Ночь. Дети
должны закрыть глаза и не шевелиться. Вылетает сова (воспитатель) которая ищет
тех, кто шевелится. Летает некоторое время, ухает, а затем улетает, наступает
День. Дети могут «просыпаться» и шевелиться.
«Светофор».
Если есть возможность к каждому ребенку поставить помощника, который будет его
катать на кресле, то можно провести эту игру так. Каждому ребенку на колени
кладутся кружочки с определенным цветом: красным, желтым или зеленым. Ведущий
держит в руках такие же кружочки. Он и «включает» светофор – поднимает над
головой кружочек одного из цветов. Если поднимается красный, то начинают ездить
дети с красными кружочками на коленях, остальные стоят и ждут своей очереди,
как только «загорается» другой цвет, катающиеся дети останавливаются, а
кататься начинают другие.
Дети
могут сами командовать своим «водителям», куда ехать. Например: вперед, назад,
направо, налево, стоп.
Если
катать детей некому, то дети могут просто поднимать свой кружочек над головой и
начинать шевелиться (как угодно), остальные дети с кружочками других цветов
замирают и ждут своего цвета.
Комментариев нет:
Отправить комментарий