Основна мета олімпійського уроку– виховання учнів на
гуманістичних цінностях олімпійського руху, формування в них навичок та
культури здорового способу життя,
залучення їх до активних занять фізичною культурою і спортом.
Олімпійський урок.
Проєкт "ЯК ПРАЦЮЄ НАШ МОЗОК"
Нейропластичність мозку.
Нейропласти́чність (англ. Neuroplasticity) або пластичність мозку- здатність мозку змінюватися та адаптуватися протягом всього життя
людини.
Національно-патріотичне виховання здійснюватиметься за
новою Концепцією
Олімпійський урок- Урок тренінг
Методичні
рекомендації
https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/metodichni-rekomendaciyi
Оновлені
програми для початкової школи, поради вчителям, додаткові навчальні матеріали
Міністерство освіти і науки
України та проект EdEra за сприяння МФ «Відродження»
Навчальні програми для 1-4
класів
https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-pochatkovoyi-shkoli
Науково-методична лабораторія фізичної культури, спорту і захисту Вітчизни КЗ "Кіровоградський ОІППО імені Василя Сухомлинського
http://fk-koippo.edukit.kr.ua/news/id/114
Порадник з предметів "Фізична культура" та "Захист Вітчизни"
Блог створено для розміщення інформації фізкультурно-оздоровчої, спортивної, військово-патріотичної тематики з предметів "Фізична культура" та "Захист Вітчизни"
Наша адреса:
м. Кіровоград, 25006,
вул. Велика Перспективна, 39/63,
КЗ «Кіровоградський обласний
інститут післядипломної педагогічної освіти», e-mail: koippo@ukr.net
тел: (0522)-24-73-44,
факс (0522)
32-24-78,
Коробов Микола Георгійович
блог учителя методиста Тарасенко Тетяни Миколаївни місто Олександрія
Досвід кращих учетилів http://fk-koippo.edukit.kr.ua/dosvid_kraschih_uchiteliv/
Древняя греция
Народження і юність Геракла
Великий давньогрецький герой Геракл був сином Зевса і смертної жінки Алкмени, дочки царя Мікен. З самого народження Геракла переслідувала дружина Зевса, богиня Гера, розгнівана тим, що її чоловік вступив з Алкменою у зв’язок. У день перед народженням Геракла Зевс оголосив, що немовля, який першим з’явиться в цю добу в роді нащадків Персея, буде панувати над усіма родичами. Гера, дізнавшись про це, прискорила пологи у дружини Персеїди Сфенела, яка народила слабкого і боязкого Еврісфея. Зевсу мимоволі довелося погодитися, щоб народжений після цього Алкменою Геракл підкорявся Еврисфеєві – але не все життя, а лише до тих пір поки не вчинить у нього на службі 12 великих подвигів.
Геракл з раннього дитинства відрізнявся величезною силою. Уже в колисці він задушив двох величезних змій, надісланих Герой погубити немовляти. Дитинство Геракл провів у беотийских Фівах. Він звільнив це місто від влади сусіднього Орхомена, і в подяку фиванский цар Креонт віддав за Геракла свою дочку, Мегару. Незабаром Гера наслала на Геракла припадок безумства, під час якого він убив своїх дітей і дітей свого зведеного брата Ификла (по трагедій Евріпіда («Геракл») і Сенеки, Геракл убив і свою дружину Мегару). Дельфійський оракул в спокутування цього гріха повелів Гераклові йти до Еврісфея і здійснювати за його наказам ті 12 подвигів, які були визначено йому долею.
Перший подвиг Геракла
Геракл задушив величезного немейського лева, який був народжений чудовиськами Тифоном і Єхидною і справляв спустошення в Арголиде. Стріли Геракла відскочили від товстої шкури лева, але герой оглушив звіра палицею і задушив руками. У пам’ять цього першого свого подвигу Геракл заснував Немейские ігри, які святкувалися на стародавньому Пелопоннесі раз на два роки. (Детальніше – див. В окремій статті Перший подвиг Геракла – Немейский лев.)
Другий подвиг Геракла
Геракл убив лернейську гідру – чудовисько з тілом змії і 9 головами дракона, яке виповзало з болота поблизу міста Лерни, вбивало людей і знищувало цілі стада. На місці кожної відрубаної героєм голови гідри виростали дві нові, поки помічник Геракла, Іолай, що не почав припікати гідрі шиї палаючими стовбурами дерев. Він же вбив і гігантського раку, який виліз з болота на допомогу гідрі. У отруйної жовчі лернейской гідри Геракл вимочив свої стріли, зробивши їх смертельними. (Детальніше – див. В окремій статті Другий подвиг Геракла – Лернейська гідра.)
Стімфалійські птахи нападали на людей і худобу, розриваючи їх мідними кігтями і дзьобами. Крім того, вони кидали з висоти, як стріли, вбивчі бронзові пір’я. Богиня Афіна дала Гераклові два тимпана, звуками яких він сполохав птахів. Коли ті зграєю злетіли вгору, Геракл перестріляв частина їх з лука, а решта в жаху відлетіли до берегів Понта Евксинського (Чорного моря) і більше вже не повернулися до Греції. (Детальніше – див. В окремій статті Третій подвиг Геракла – Стімфалійські птахи.)
Четвертий подвиг Геракла
Керинейська лань із золотими рогами і мідними ногами, послана в покарання людям богинею Артемідою, ніколи не знаючи втоми, носилася по Аркадії і спустошувала поля. Геракл переслідував лань бігом цілий рік, досягнувши в гонитві за нею витоків Істра (Дунаю) на крайній півночі і потім повернувшись назад в Елладу. Тут Геракл поранив лань стрілою в ногу, зловив її і приніс живий до Еврісфея в Мікени. (Детальніше – див. В окремій статті Четвертий подвиг Геракла – Керинейська лань.)
П’ятий подвиг Геракла
Володів дивовижною силою Ерімантський кабан наводив жах на всі околиці. По дорозі на бій з ним Геракл відвідав свого друга, кентавра Тола. Той пригостив героя вином, розсердившись цим решти кентаврів, так як вино належало їм усім, а не одному Фолу. Кентаври кинулись на Геракла, але він стрільбою з лука примусив напали ховатися у кентавра Хірона. Переслідуючи кентаврів, Геракл увірвався в печеру Хірона і випадково вбив стрілою цього мудрого героя багатьох грецьких міфів. Знайшовши Ерімантський кабана, Геракл загнав його в глибокий сніг, і той загруз там. Герой відніс пов’язаного вепра в Мікени, де переляканий Еврисфей при вигляді цього чудовиська сховався в великий глек.
Шостий подвиг Геракла
Жадібний Авгий не віддав Гераклові обіцяної плати за роботу. Через кілька років, вже звільнившись від служби в Еврісфея, Геракл зібрав військо, розбив Авгия і вбив його. Після цієї перемоги Геракл заснував в Еліді, у міста Піси, знамениті Олімпійські ігри.
Сьомий подвиг Геракла
Бог Посейдон дав критському цар Миносу прекрасного бика для принесення себе в жертву. Але Мінос залишив чудесного бика в своєму стаді, а в жертву Посейдону приніс іншого. Розгніваний бог наслав на бика сказ: він став носитися по всьому Криту, знищуючи все по дорозі. Геракл зловив бика, приборкав і переплив на його спині по морю з Криту на Пелопоннес. Еврісфей наказав випустити бика. Той, знову оскаженівши, кинувся від Мікен на північ, де його вбив в Аттиці афінський герой Тесей.
Восьмий подвиг Геракла
Фракийский цар Діомед володів кіньми чудової краси і сили, яких можна було утримати в стійлі лише залізними ланцюгами. Діомед годував коней людським м’ясом, вбиваючи приходили до нього чужинців. Геракл силою відвів коней і розгромив в бою кинувся в погоню Диомеда. Коні ж за цей час розтерзали супутника Геракла, Абдера, який сторожив їх на кораблях.
Дев’ятий подвиг Геракла
Цариця амазонок Іполита носила як знак своєї влади пояс, подарований їй богом Аресом. Цей пояс бажала мати дочку Еврісфея, Адмета. Геракл із загоном героїв поплив в царство амазонок, до берегів Понта Евксинського (Чорного моря). Іполита на прохання Геракла хотіла віддати пояс добровільно, проте інші амазонки напали на героя і вбили кількох його супутників. Геракл убив в битві сім найсильніших войовниць і звернув їх військо тікати. Іполита віддала йому пояс як викуп за що потрапила в полон амазонку Меланіппу.
На зворотному шляху з країни амазонок Геракл врятував біля стін Трої Гесиону, дочка троянського царя Лаомендонта, приречену, подібно Андромеді, на жертвопринесення морському чудовиську. Геракл убив чудовисько, однак Лаомедонт не дав йому обіцяної нагороди – належать троянцам коней Зевса. За цей Геракл через кілька років здійснив похід на Трою, взяв її і перебив всю сім’ю Лаомедонта, залишивши в живих лише одного з його синів – Пріама. Приам і правил Троєю під час славної Троянської війни.
Десятий подвиг Геракла
На самому західному краю землі пас корів велетень Герион, що мав три тулуби, три голови, шість рук і шість ніг. За наказом Еврісфея Геракл вирушив за цими коровами. Сам далеку дорогу на захід вже був подвигом, і в пам’ять про нього Геракл спорудив два кам’яних (Геркулесових) стовпи по обидва боки вузької протоки поблизу берегів Океану (сучасний Гібралтар). Герион жив на острові Еріфіла. Щоб Геракл міг досягти його, сонячний бог Геліос дав йому своїх коней і золотий човен, на якому він сам щодня плаває по небу.
Убивши сторожів Гериона – велетня Еврітіон і двоголового пса Орфо – Геракл захопив корів і погнав їх до моря. Але тут на нього кинувся сам Герион, прикриваючи три своїх тіла трьома щитами і кидаючи відразу по три списи. Однак Геракл розстріляв його з лука і добив палицею, а корів перевіз на човні Геліоса через Океан. По дорозі до Греції одна з корів втекла від Геракла на Сицилію. Щоб звільнити її, герою довелося вбити на поєдинку сицилійського царя Еріксен. Потім на стадо наслала сказ ворожа Гераклові Гера, і порозбігалися з берегів Іонійського моря корів ледве вдалося переловити у Фракії. Еврісфей, отримавши корів Геріона, приніс їх у жертву Гері.
Одинадцятий подвиг Геракла
За наказом Еврісфея Геракл спустився через прірву Тенара в похмуре царство бога мертвих Аїда, щоб вивести звідти його стража – триголового пса Цербера, чий хвіст закінчувався головою дракона. У самих воріт підземного світу Геракл звільнив приросли до скелі афінського героя Тесея, якого разом з другом, Перифоя, боги покарали за спробу вкрасти у Аїда його дружину Персефону. У царстві мертвих Геракл зустрів тінь героя Мелеагра, якому пообіцяв стати захисником його самотньою сестри Деяніри і одружитися на ній. Владика підземного царства, Аїд, сам дозволив Гераклові відвести Цербера – але тільки у випадку якщо герой зуміє приборкати його. Відшукавши Цербера, Геракл став боротися з ним. Він полузадушіл пса, витягнув його з-під землі і привів в Мікени. Боягузливий Еврісфей при одному погляді на жахливу собаку став благати Геракла відвести її назад, що той і зробив.
Дванадцятий подвиг Геракла
Гераклові належало відшукати шлях до великого титану Атласу (Атланту), який тримає на плечах небесне склепіння біля краю землі. Еврісфей наказав Гераклові взяти з золотого дерева саду Атласу три золоті яблука. Щоб дізнатися шлях до Атласу, Геракл за порадою німф, підстеріг на березі моря морського бога Нерея, схопив його і тримав, поки той не показав потрібну дорогу. По дорозі до Атласу через Лівію Гераклові довелося боротися з жорстоким велетнем Антеєм, який отримував нові сили, торкаючись до своєї матері – Землі-Геї. Після довгої сутички Геракл підняв Антея на повітря і задушив його, не опускаючи на землю. У Єгипті Геракла хотів принести в жертву богам цар Бусирис, але розгніваний герой убив Бусіріса разом із сином.
Атлас сам сходив у свій сад за трьома золотими яблуками, але Гераклові в цей час потрібно було тримати за нього небосхил. Атлас хотів обдурити Геракла: він запропонував, особисто віднести яблука Еврисфеєві за умови, що в цей час Геракл продовжить тримати за нього небо. Але герой, зрозумівши, що хитрий титан не повернеться назад, не дався в обман. Геракл попросив Атласу змінити його під небом для короткого відпочинку, а сам забрав яблука і пішов.
Послідовність 12 головних подвигів Геракла різниться у різних міфологічних джерелах. Особливо часто міняються місцями одинадцятий і дванадцятий подвиги: спуск в Аїд за Цербером ряд древніх авторів вважає останнім звершенням Геракла, а подорож в сад Гесперид – передостаннім.
Інші подвиги Геракла
Після скоєння 12 подвигів звільнився від влади Еврісфея Геракл переміг на змаганні у стрільбі кращого лучника Греції, Евріта, царя Евбейськая Ойхалії. Евріт не віддав Гераклові обіцяної за це нагороди – своєї дочки Іоли. Геракл тоді одружився в місті Калідоні на Деянире, сестрі зустрінутого їм у царстві Аїда Мелеагра. Домагаючись руки Деяніри, Геракл витримав важкий поєдинок з річковим богом Ахелоем, який під час сутички перетворювався на змію і бика.
Геракл з Деянірою пішли в Тиринф. По дорозі Деяніру намагався викрасти кентавр Несс, що запропонував перевезти подружню пару через річку. Геракл убив Несса стрілами, просоченими в жовчі лернейской гідри. Перед смертю Несс таємно від Геракла порадив Деянире зібрати його отруєну отрутою гідри кров. Кентавр запевняв, що якщо Деянира натре нею одяг Геракла, то жодна інша жінка ніколи не буде подобатися йому.
У Тиринфе під час знову насланої Герой припадку божевілля Геракл убив свого близького друга, сина Евріта, Іфіта. Зевс покарав за це Геракла тяжкою хворобою. Намагаючись дізнатися засіб від неї, Геракл буйствував в Дельфійським храмі і бився з богом Аполлоном. Нарешті йому було відкрито, що він повинен продати сам себе на три роки в рабство лидийской цариці Омфалі. Три роки Омфала піддавала Геракла страшним приниженням: вона змушувала його надягати жіночий одяг і прясти, а сама носила левову шкуру і палицю героя. Однак Омфала дозволила Гераклові взяти участь у поході аргонавтів.
Звільнившись від рабства в Омфали, Геракл узяв Трою і помстився за колишній обман її цареві, Лаомедонта. Потім він брав участь у битві богів з гігантами. Мати гігантів, богиня Гея, зробила цих своїх дітей невразливими для зброї богів. Вбити гігантів міг тільки смертний. Під час бою боги шокували гігантів на землю зброєю і блискавками, а Геракл добивав насмерть своїми стрілами.
смерть Геракла
Слідом за цим Геракл вирушив у похід на образив його царя Евріта. Розбивши Евріта, Геракл полонив його дочка, прекрасну Іолу, яку він повинен був отримати ще після попереднього змагання з її батьком у стрільбі з лука. Дізнавшись, що Геракл збирається одружитися на Іоле, Деянира, в спробі повернути любов чоловіка, послала йому плащ, вимочений в просоченою отрутою лернейской гідри крові кентавра Несса. Ледве Геракл надів цей плащ, як він прилип до його тіла. Отрута проник через шкіру героя і став завдавати страшні муки. Деянира, дізнавшись про свою помилку, покінчила з собою. Цей міф став сюжетом трагедії Софокла «Трахінянкі»
Зрозумівши, що близька смерть, Геракл звелів, щоб старший син, Гілл, відніс його на фессалийскую гору Цю та склав там похоронне багаття. Свій лук з отруєними стрілами Геракл віддав герою Філоктетові, майбутньому учаснику Троянської війни, який погодився підпалити багаття.
Як тільки вогонь загорівся, з неба в грому і блискавки спустилися боги Афіна і Гермес, які в золотій колісниці піднесли Геракла на Олімп. Геракл одружився там на вічно юної богині Гебе і був прийнятий до сонму безсмертних.
Після смерті Геракла боягузливий Еврісфей став переслідувати його дітей (Гераклидов). Їм довелося сховатися в Афінах, у сина Тесея, Демофонта. Військо Еврісфея вторглося на афінську землю, але було розбите армією, якій був перед старший син Геракла, Гілл. Геракліди стали родоначальниками однієї з чотирьох головних гілок грецької народності – дорійців. Через три покоління після Гілла дорийское вторгнення на південь завершилося підкоренням Пелопоннесу, який Геракліди вважали законним спадщиною свого батька, підступно віднятим у нього хитрістю богині Гери. У звістках про захопленнях дорійців легенди і міфи вже змішуються з спогадами про справжніх історичних подіях.
Комментариев нет:
Отправить комментарий