Олімпійська Академія Україна




посилання https://www.eoaolympic.org/members/olympic-academy-of-ukraine/

8 грудня 2017 у приміщенні Музею історії України у Другій світовій війні http://www.warmuseum.kiev.ua/  (м. Київ, вулиця Лаврська 24).

відбувся семінар, присвячений Олімпійському перемир’ю, для вчителів Всеукраїнської мережі шкіл олімпійської освіти.

У заході брали участь виконавчий директор Національного олімпійського комітету України Наталія Коваленко, президент Олімпійської академії України Марія Булатова, начальник управління Олімпійського руху НОК України, призерка Олімпійських ігор зі стрибків у воду Анна Сорокіна, представники Посольства Греції в Україні, призерка Олімпійських ігор з гандболу Олена Яценко, понад 200 учителів та методистів обласних інститутів педагогічної освіти та колектив гімназії «Потенціал» м.Києва. сайт закладу http://www.potential.kiev.ua/

Наталія Коваленко від імені НОК України та його президента Сергія Бубки тепло привітала всіх учасників заходу.

Робота семінару розпочалася з урочистої церемонії нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу на кращу організацію олімпійської освіти в школі. Його переможцем стала Боярська загальноосвітня школа №5 Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області. Друге місце посіла Яблунівська загальноосвітня школа Косівської районної ради Івано-Франківської області, на третьому місці – Трушківська загальноосвітня школа Білоцерківського району Київської області.

Лауреатами Конкурсу стали Білоцерківська гімназія №2 Білоцерківської міської ради Київської області, Рівненський навчально-виховний комплекс «колегіум» Рівненської міської ради та Харківське обласне вище училище фізичної культури і спорту департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації.  

Переможці, призери та лауреати Конкурсу були нагороджені пам’ятними плакетками НОК України та Олімпійської академії України й цінними подарунками.

Зі змістовними доповідями виступили професор Марія Булатова, бронзова призерка Олімпійських ігор зі стрибків у воду Анна Сорокіна, завідувач лабораторії «Олімпійська освіта» НДІ НУФВСУ Лідія Радченко. Досвідом роботи з олімпійської освіти поділилися учитель загальноосвітньої школи №142  м. Дніпро В. Михайлова, учитель загальноосвітньої школи №18 м. Суми Л. Степаненко, учитель НВК №19 м. Кропивницький І. Хиврич.

Кіровоградська область Воропай Сергій Миколайович голова відділення

http://noc-ukr.org/news/15779/

Методичні рекомендації зі створення олімпійського музею (кабінету) в загальноосвітньому навчальному закладі

Сучасному періоду розвитку України притаманна гуманістична філософія освіти і виховання, нові моделі навчання  - оновлена парадигма, яка найповніше відповідає  сучасним соціально-економічним реаліям, національним і загальнолюдським цінностям, що формується у державі.

Олімпійський рух простягає руку молоді світу, пропонуючи їм систему етичних цінностей, в рамках яких вони можуть будувати своє життя не тільки у спорті, а й як відповідальні громадяни суспільства.

Важливе місце у структурі ціннісних орієнтацій займають гуманістичні якості, формування яких є необхідною умовою духовного становлення особистості.

Гуманістичні ідеї входили ще до концепції виховання античного періоду, однією зі складових якої була каллокагатія - духовно-естетичний ідеал давньогрецької культури - привертав увагу вчених, педагогів, громадських діячів багатьох поколінь.

Складні питання взаємозв'язку і взаємовпливу розумового, духовного, естетичного і фізичного розвитку, що впливали на виховання, були предметом дослідження європейських педагогів і просвітителів кінця XIX - початку XX ст.

Засновник сучасного олімпізму П'єр де Кубертен також вважав необхідним одночасний розвиток духовних, фізичних та інтелектуальних якостей людини Ним було сформульовано ідеологія олімпізму, котра лягла в основу олімпійської освіти - педагогічного феномену, що набув подальшого розвитку у працях учених різних країн світу.

Одним із ефективних підходів до вирішення проблем, які стоять перед сферою освіти на сучасному етапі розвитку українського суспільства, може стати система організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах на основі олімпійської ідеології через інтеграцію олімпійської освіти в практику роботи школи Діяльність, що лежить в основі цієї освіти, здатна сприяти вихованню психічно і фізично здорової людини, патріота, працездатної, толерантної, законослухняної, яка у повсякденному житті дотримується правил чесної гри. Філософія олімпізму покликана допомогти школярам зробити правильний вибір для удосконалення своєї особистості, що сприятиме особистісному розвитку.

Розповсюдженням знань про олімпізм і Олімпійські ігри займається багато організацій На міжнародному рівні-Комісія Міжнародного олімпійського комітету з культури та олімпійської освіти, Міжнародна олімпійська академія, що знаходиться в Олімпії-місці проведення Давньогрецьких олімпійських ігор, Олімпійський музей, створений за ініціативи президента МОК Хуана Антоніо Самаранча (він знаходиться у швейцарському місті Лозанна). На національному рівні-комісія з культури та олімпійської освіти Національного олімпійського комітету й Олімпійська академія України. Ці організації проводять велику роботу з популяризації олімпійського спорту та ідей олімпізму, з розвитку системи олімпійської освіти серед населення нашої країни.

Координаційним центром виховної діяльності в навчальному закладі з використанням різноманітних засобів олімпійської освіти може стати шкільний олімпійський музей або кабінет. Він може використовуватись для:

        проведення уроків, факультативних та семінарських занять читання лекцій;

       проведення засідань шкільного олімпійського комітету, історичних гуртків, «круглих столів»;

       організації зустрічей з відомими спортсменами і тренерами, представниками спортивної і культурної громадськості:

                перегляду відео- та художніх фільмів про історію і сьогодення олімпійського руху;

                проведення екскурсій за представленими в музеї експозиціями.

Виходячи з концепції розвитку національної освіти, музей (кабіна) покликаний стати центром дослідницько-пошукової та пропагандистської роботи, що спрямовує свою діяльність на формування духовності, національної самосвідомості, розвиток творчої активності особистості ідейної переконливості, виховання моральних цінностей, етичних ідеалів олімпізму, на глибоке вивчення історії олімпійського і спортивного руху України.

Основними завданнями музею (кабінету) є організація освітньо-виховної методичної та науково-пошукової роботи всіх учасників навчально-виховного процесу школи.

У процесі інтеграції олімпійської освіти в практику роботи школи основними напрямами роботи музею (кабінету) є: навчально-виховний, культурно-освітній та науково-дослідний.

Діяльність музею (кабінету) здійснюється за річним планом, затвердженим педагогічною радою навчального закладу.

Важливим моментом формування учнівського  активу щодо роботи музею є створення ради майбутнього музею У процесі організації музею (кабінету) рада виступає в ролі центру, що координує діяльність учнів, а коли музей вже створено - рада проводить всю його роботу під керівництвом учителя.

Рада музею (кабінету) обирає  голову. До  ради входять відповідальні за:

організацію пошуку та збір документів і матеріалів;

листування;

облік і зберігання матеріалів;

оформлення експозиції;

комплектування і діяльність олімпійської бібліотеки;

організацію роботи лекторсько-екскурсійної групи;

апаратуру та технічні засоби.

Основним шляхом та джерелом збору матеріалів,  комплектування фондів музею є учнівський пошук, власні дослідження, активна робота самих школярів. Доцільно розподіли напрями пошуку серед класних колективів. Важливо звертати особливу увагу на з'ясування історичної достовірності зібраних матеріалів та їхню навчально-виховну значимість.

Музейні предмети поділяються на дві основні групи: група предметів основного фонду і група предметів допоміжного фонду. До основного фонду входять пам'ятники духовної і матеріальної культури. До допоміжного фонду входять точні копії оригіналів та їх реконструкція (фотокопії письмових і друкованих матеріалів, макетів, муляжів тощо), таблиці, діаграми, тематичні малюнки тощо. Більша частина матеріалів допоміжного фонду виготовляється самими учнями у процесі навчально-дослідної творчої роботи.

Облік музейних (кабінетних) матеріалів ведеться в інвентарній книзі, до якої вносяться всі матеріали, що відносяться до основного фонду. Окремо ведеться облік матеріалів допоміжного фонду.

Інвентарна книга містить такі розділи:

порядковий інвентарний номер;

дата надходження до музею;

характеристика (назва, опис матеріалу);

кількість;

спосіб надходження (ким і коли передано);

історія походження;

примітки.

Для обладнання експозиції складається тематико-експозиційний план, до якого входять наступні графи: порядковий номер, тема, перелік питань, що розкривають тему: зміст експонату, місце в експозиції.

Надпис під експонатом має бути коротким назва та опис експонату.

Порядок розміщення експонатів може мати декілька варіантів, проте існують загальні правила:

1.Зображення великих розмірів і провідні тексти розміщають у верхній частиш експозиції.

2.Дрібні зображення, що і потребують детального розгляду, розміщають на рівні очей.

3.Найбільш важливі за змістом  експонати повинні займати крашу експозиційну площину.

4.Дотримання хронологічного принципу.

Урочна робота шкільного музею (кабінету) повинна тісно переплітатися і позакласною. Важливе місце повинні займати екскурсі, тому необхідно приділяти увагу підготовці лектекторів-екскурсоводів.

Застосування сучасних технічних засобів зробить  музей більш яскравими, насиченими та емоційними.

Музей не може замикатися у стінах школи, його суспільно-корисна, культурно просвітницька робота повинна  стати центром поширення опімпійських ідеалів і цінностей у мікрорайоні, селі, місті.

Експозиція олімпійського музею (кабінету) в школі може мати такі розділи:

1.      Олімпійські ігри Стародавньої Греції.

- започаткування;

- учасники Олімпійських ігор;

- Прорама Олімпійських ігор Стародавньої Греції;

- інші Ігри Стародавньої Греції;

- Легенди і міфи Стародавньої Греції.

2. Відродження Олімпійських ігор:

- П’єр де Кубертен та його мрія;

- Олімпізм;

3. Олімпійські символи і церемонії:

- символіка;

- церемонії Ігор;

-талісмани.

4. Міжнародна олімпійська система:

- Міжнародний олімпійський комітет;

- Президенти МОК;

- Міжнародна олімпійська академія;

- Олімпійський музей;

- Міжнародні спортивні федерації.

5. Ігри Олімпіад (1896 - 2012 pp.).

6. Зимові Олімпійські ігри (1924-2012 рр. )

7. Олімпійські цінності

8. Олімпійська Україна

аціональний олімпійський комітет;

- Президенти НОК України;

- Олімпійська академія України;

- Чемпіони і призери Олімпійських ігор;

- Розвиток олімпійського руху в рідному краї.

 Перед школою стоять великі і складні завдання з виховання дітей та молоді Розвиток музейної справи сприятиме духовному збагаченню підростаючого покоління

 

ЗАТВЕРДЖУЮ  Президент Олімпійської академії України

__________М.М.Булатова

 ПОЛОЖЕННЯ про  Малу Олімпійську академію України

1.Загальні положення

1.1. Це Положення розроблено відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №964.

1.2.          Положення розроблено з метою підготовки учнів Всеукраїнської мережі шкіл олімпійської освіти до науково-дослідної роботи.

1.3.          Мала Олімпійська академія України є структурним підрозділом Олімпійської академії України (на далі Академія), що являє собою навчально-науковий комплекс, покликаний забезпечити безперервність у розвитку і вдосконалення умінь творчої науково-дослідної діяльності учнів на підставі співпраці школи і Академією, регіональними центрами олімпійських досліджень і олімпійської освіти, інтеграції освітніх програм загальноосвітньої та позашкільної освіти.

2. Мета

Формування гармонійно розвиненої особистості через інтеграцію олімпійської освіти в навчально-виховний процес на основі ідеології олімпізму, гуманістичних цінностей олімпійського руху.

3. Завдання

1.     Формування пізнавального інтересу і умінь творчої науково-дослідницької діяльності.

2.     Поглиблення і розширення знань учнів про олімпізм та олімпійський рух.

3.     Розвиток інтелектуальної активності учнів у ході науково-дослідної, комунікативної, ігрової, творчої та інших видів діяльності.

4.     Розвиток особистісної сфери школярів, формування ціннісних орієнтацій на основі гуманістичних цінностей олімпізму.

4.Учасники

Слухачами Малої Олімпійської академії можуть бути учні 9-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів Всеукраїнської мережі шкіл олімпійської освіти.

5.Керівництво

Загальне керівництво науково-дослідницькою діяльністю членів Малої Олімпійської академії здійснює Олімпійська академія України.

Безпосереднє керівництво науково-дослідницькою діяльністю членів Малої Олімпійської академії можуть здійснювати вчителі навчальних закладів, викладачі вищих навчальних закладів, члени обласних відділень Олімпійської академії України, регіональних центрів олімпійських досліджень і олімпійської освіти, лабораторії олімпійської освіти НД1 Національного університету фізичного виховання і спорту України.

6.Порядок проведення наукових змагань

Наукові змагання проводяться у три етапи:

1-й етап - шкільний (протягом навчального року);

2-й етап - дистанційний (робота надсилається до Олімпійської академії України до 31 грудня поточного року на e-mail:

3-й етап (фінальний) - очний (червень-липень року проведення Ігор).

Фінальні етапи проводяться один раз на два роки - у роки проведення Ігор Олімпіад і зимових Олімпійських ігор.

До 2-го етапу допускаються учні, що стали переможця 1-го етапу наукових змагань. Роботи, надіслані для участі у 2-му етапі розглядаються членами журі, склад якого затверджує Олімпійська академія України. Участь у 3-му етапі - за запрошенням Академії.

7.Вимоги до оформлення науково-дослідної роботи

Робота оформляється за схемою курсової (дипломної) роботи вищих навчальних закладів освіти.

Обсяг науково-дослідницької роботи не повинен перевищувати 30 друкованих сторінок. Кожна робота складається з вступу, основної частини та висновків.

Завершують наукову роботу список використаної літератури (в алфавітному порядку) і додатки.

ПОЛОЖЕННЯ

Про Всеукраїнський конкурс-огляд з історії олімпійського руху

1. Загальні положення

Всеукраїнський конкурс-огляд з історії олімпійського руху (далі – Конкурс) проводиться Національним олімпійським комітетом України, Олімпійською академією України та науково-методичним журналом «Фізичне виховання в рідній школі» Державного інформаційно-видавничого підприємства видавництво «Педагогічна преса» за сприяння Міністерства освіти і науки України серед загальноосвітніх середніх та спеціалізованих навчальних закладів (шкіл, ліцеїв, гімназій, училищ) різних форм власності (далі – Заклад).

2. Мета

Конкурс проводиться з метою розвитку музеїв, кабінетів, експозицій історії та сучасності олімпійського та спортивного руху у загальноосвітніх середніх та спеціалізованих навчальних закладів (шкіл, ліцеїв, гімназій, училищ), популяризації їх діяльності серед дітей та підлітків, поширення ідей олімпізму в Україні, виховання почуття патріотизму у підростаючого покоління.

3. Основними завдання Конкурсу є:

3.1.         збереження спадщини олімпійського та спортивного руху України;

3.2.         розвиток пошуково-дослідної, експозиційно-виставкової, екскурсійно-просвітницької діяльності серед школярів та учнівської молоді;

3.3.      виявлення, узагальнення та поширення позитивного досвіду діяльності музеїв, кабінетів, експозицій закладів освіти;

3.4.       сприяння всебічному гармонійному розвитку школярів та учнівської молоді;

3.5.      привернення уваги керівників навчальних закладів усіх форм власності та підпорядкування, педагогічних колективів до ефективного використання потенціалу музеїв, кабінетів, експозицій у навчально-виховному процесі

3.6.        визначення ступеню використання олімпійської атрибутики, літератури та інвентарю, які безкоштовно передаються закладам НОК України під час акції «Олімпійський куточок»;

3.7.      відродження національних традицій та культурної спадщини українського народу;

3.8.      виховання почуття патріотизму, формування особистості на засадах духовності, моральності, толерантності, забезпечення створення умов для інтелектуального, культурного та фізичного розвитку 

4. Термін проведення

Конкурс проводиться щорічно протягом поточного року 

5. Організація та  проведення Конкурсу

5.1. Загальне керівництво підготовкою і проведенням Конкурсу здійснюється Національним олімпійським комітетом України, Олімпійською академією України, та науково-методичним журналом «Фізичне виховання в рідній школі» Державного інформаційно-видавничого підприємства видавництво «Педагогічна преса», Міністерством освіти і науки України в межах своїх повноважень.

5.2. Організація висвітлення перебігу та результатів Конкурсу покладається на науково-методичний журнал «Фізичне виховання в рідній школі» Державного інформаційно-видавничого підприємства видавництво «Педагогічна преса», Виконавчу дирекцію НОК України, його місцеві осередки.

5.3. Конкурс проводиться у два етапи:

І – визначення переможця (1 місце) та призерів (2-3 місце) на регіональному рівні у кожній номінації;

ІІ – визначення переможців та призерів у кожній номінації.

5.4. Безпосередня підготовка та проведення Конкурсу на І етапі покладається на місцеві осередки НОК України, регіональні відділення ОАУ, ДІВПВ «Педагогічна преса».

5.5. Загальне керівництво підготовкою та проведенням Конкурсу, визначення переможці та лауреатів (ІІ етап) покладається на Олімпійську академію України, Національний олімпійський комітет України та ДІВПВ «Педагогічна преса».

6. Учасники Конкурс

6.1. Учасником Конкурсу може стати загальноосвітній середній та/або спеціалізований навчальний заклад (школа, ліцей, гімназія, училище) будь-якої форми власності один раз на два роки.

6.2. Конкурс проводиться у трьох номінаціях:

І  номінація – музеї олімпійського та спортивного руху;

ІІ  номінація – кабінети олімпійської освіти;

ІІІ номінація – олімпійські експозиції (стенди, куточки тощо) 

7. Склад Журі

7.1. Для об’єктивного визначення переможців Конкурсу утворюється журі у складі 12 осіб. При рівному рахунку голосів голос голови Журі вважається вирішальним.

7.2. Журі складається з представників НОК України, МОН України, ОАУ, ДІВПВ «Педагогічна преса». Його голова обирається щорічно під час першого засідання Журі. Також до складу Журі можуть залучатись незалежні експерти.

7.3. Журі:

 - здійснює наукову та консультаційну допомогу учасникам Конкурсу;

 - бере участь у експертизі отриманих матеріалів і підбитті підсумків Конкурсу, визначенні переможців та лауреатів у трьох номінаціях;

 - бере участь у нагородженні переможців Конкурсу.

8. Порядок і термін подачі заявок

8.1. Для участі у І етапі Конкурсу керівництво Закладу до 25 травня поточного року подає заявку (додаток 1) за адресою відповідного місцевого осередку НОК України (додаток 2).

8.1. Для участі у ІІ етапі Конкурсу місцевий осередок НОК України до 15 листопада поточного року надсилає матеріали переможців у трьох номінаціях до головного офісу НОК України: 04071, м. Київ, вул. Хорива 39-41 з поміткою «Конкурс музеїв, кабінетів, експозицій» з подальшою передачею ОАУ для експертної оцінки на відповідність вимогам цього Положення.

7. Основні вимоги

до  підготовки, оформлення та представлення матеріалів на Конкурс

Матеріали повинні містити розгорнуту довідку про музей, кабінет, експозицію і його фонди з описом тематичних експозицій та додатком фото- та відеоматеріалів, CD або DVD дисків, які всебічно розкривають його діяльність.

Довідка друкується на папері А4 шрифтом Times New Roman, шрифт 14, з одинарним між строковим інтервалом. Обсяг довідки до 15 сторінок.

Фотоматеріали надаються у фотоальбомі не більше 40 файлів, відеоматеріали CD або DVD диски тривалістю не більше 60 хв.

Зміст представлення музеїв та критерії оцінювання діяльності (додаток 3), ефективність діяльності музею здійснюється за сукупністю оцінок (додаток 4).

Зміст представлення кабінетів та критерії оцінювання діяльності (додаток 5), ефективність діяльності кабінету здійснюється за сукупністю оцінок (додаток 6).

Зміст представлення експозицій та критерії оцінювання діяльності (додаток 7), ефективність діяльності експозиції здійснюється за сукупністю оцінок (додаток 8).

Обсяг та зміст активностей олімпійського спрямування, що проводяться у музеях, кабінетах, біля експозицій протягом навчального року.

8. Визначення переможців та підведення підсумків Конкурсу

8.1. Після експертизи наданих матеріалів Журі проводить засідання для визначення переможців Конкурсу у зазначених номінаціях.

8.2. На підставі результатів Журі до 15 грудня визначає переможців та призерів Всеукраїнського конкурсу-огляду з історії олімпійського та спортивного руху у кожній номінації, які нагороджуються дипломами та призами.

8.3. Рішення Журі оформлюється протоколом.

8.4. Журі визначає строки та порядок нагородження переможців Конкурсу.

8.5. Результати конкурсу розміщуються на офіційних сайтах співорганізаторів.

9. Фінансування Конкурсу 

Фінансування Конкурсу здійснюється наступним чином:

- нагородження переможців та призерів першого етапу відбувається за рахунок регіональних відділень НОК України, спонсорів;

- нагородження переможців та призерів Конкурсу - за рахунок Національного олімпійського комітету України, ОАУ, ДІВПВ «Педагогічна преса».

Зміст представлення музею олімпійського руху та критерії оцінювання його діяльності:

• назва музею, дата створення, повна назва закладу освіти, адреса, телефон/факс, e-mail;

• прізвище, ім’я та по-батькові і  звання директора навчального закладу та керівника музею;

• характеристика музею (тематика розділів, стендів, експозицій);

• основні напрями діяльності музею, результати роботи, концепція розвитку;

• коротка характеристика фондів музею  (кількість експонатів, із них  ̶ оригіналів);

• використання музею в навчально-виховному процесі (дослідницька, екскурсійна, просвітницька, методична робота);

• музейно-педагогічна програма або програма розвитку музею;

• сценарій одного з проведених у музеї заходів

Додаток 4

Сукупна оцінка діяльності музею олімпійського руху складається з оцінок його роботи за такими напрямами:

1.експозиційна діяльність (інформативність експозицій, використання регіональних матеріалів та оригінальність їх подання, відповідність  експозицій меті і завданням Конкурсу, естетичність та дизайн експозиції);

2.фондова робота (обсяг фонду, число одиниць зберігання основного фонду, експонованих на тимчасових виставках у музеї або за його межами);

3.наявність і використання технічних засобів зберігання та експонування музейних фондів;

4.         участь музею у навчально-виховному процесі та громадському житті (кількість відвідувань за рік, кількість проведених заходів, у тому числі для батьків учнів та мешканців прилеглих районів);

5.пошуково-дослідницька та науково-методична робота на базі музею;

6.робота ради музею та його активу.

 Додаток 5

Зміст представлення та критерії оцінювання діяльності кабінету олімпійської освіти:

• назва кабінету, дата створення, повна назва закладу освіти, адреса, телефон/факс, e-mail;

• прізвище, ім’я та по-батькові і  звання директора навчального закладу та керівника кабінету;

• характеристика кабінету (тематика розділів, експозицій, стендів; дидактичні матеріали, навчально-методична література);

• використання кабінету в навчально-виховному процесі (дослідницька, екскурсійна, просвітницька, методична робота);

• педагогічна програма діяльності, або програма розвитку кабінету;

• сценарій одного з проведених у кабінеті навчально-виховних заходів.

Додаток 6

Сукупна оцінка діяльності кабінету олімпійської освіти складається з оцінок його роботи за такими напрямами:

1. експозиційна діяльність (інформативність експозицій, використання регіональних матеріалів та оригінальність їх подання, відповідність  експозицій меті й завданням Конкурсу, загальна площа кабінету, естетичність її оформлення та дизайн);

2.фондова робота (обсяг дидактичного  та навчально-методичного фонду);

3.наявність та використання технічних засобів навчання в кабінеті;

4.участь кабінету в навчально-виховному процесі та громадському житті (кількість проведених заходів);

5. пошуково-дослідницька та науково-методична робота на базі кабінету;

6.робота активу кабінету.

Додаток 7

Зміст представлення та критерії оцінювання діяльності експозиції олімпійської освіти:

• назва експозиції, дата створення, повна назва закладу освіти, адреса, телефон/факс, e-mail;

• прізвище, ім’я та по-батькові і  звання директора навчального закладу та відповідального за експозицію;

• характеристика експозиції (тематика розділів, дидактичні матеріали, навчально-методична література тощо);

• використання експозиції в навчально-виховному процесі (дослідницька, екскурсійна, просвітницька, методична робота);

• педагогічна програма діяльності, або програма розвитку (розширення) експозиції;

• сценарій одного з проведених навчально-виховних заходів.

Додаток 8

Сукупна оцінка діяльності експозиції олімпійської освіти складається з оцінок його роботи за такими напрямами:

7.експозиційна діяльність (інформативність експозицій, використання регіональних матеріалів та оригінальність їх подання, відповідність  експозицій меті й завданням Конкурсу, загальна площа експозиції, її естетичність та дизайн);

8.фондова робота (обсяг дидактичного  та навчально-методичного фонду);

9.наявність та використання технічних засобів представлення експозиції;

10.участь експозиції в навчально-виховному процесі та громадському житті (кількість проведених заходів);

11.пошуково-дослідницька та науково-методична робота з розширення експозиції;

12.робота відповідального та творчої групи експозиції.

1. Загальні положення

Педагогічні колективи навчальних закладів, які входять до мережі Шкіл олімпійської освіти, працюють у напрямку впровадження педагогічних технологій олімпійської освіти та виховання, які покликані сприяти підвищенню гуманізації та ефективності  навчально-виховного процесу на засадах олімпійської ідеології, створенню здо­рового освітнього простору, формуванню у школярів мотивації до використання набутих знань, умінь та навичок у повсякденному житті.

2. Мета і завдання

            Конкурс проводится з метою:

-          пошуку ефективних форм і методів впровадження олімпійської освіти в навчально-виховний процес;

-          підтримки навчальних закладів, які у своїй діяльності обрали пріоритетним напрямком впровадження гуманістично орієнтованих педагогічних технологій на засадах олімпійської ідеології;

-          пошуку та впровадження інноваційних форм і методів для забезпечення духовного, інтелек­туального, фізичного та соціального розвитку дітей;

-                    посилення ефективності виховної роботи серед школярів через використання Етичного Кодексу МОК і Кодексу честі олімпійця України;

-                    поширення ідей олімпізму серед широких верств населення;

-                    пропаганди здорового способу життя та залучення дітей і молоді до занять спортом;

-          залучення педагогічних працівників, батьків, представників галузі фізичної культури і спорту, місцевих органів самоврядування, громадських організацій та об'єднань до проведення фізкультурно-спортивних заходів з використанням олімпійської символіки та ритуалів;

-          формування загальної культури  особистості дитини;

-           вивчення, поширення та впровадження кращого педагогічного досвіду.

3. Керівництво конкурсом

Керівництво конкурсом здійснює Олімпійська академія України. Призерів та переможців конкурсу визначає журі.

          4. Порядок проведення конкурс

Конкурс проводиться щорічно з 1 січня по 31 грудня поточного року. Матеріали на конкурс надсилаються до 31 грудня поточного року на адресу  Олімпійської академії України: Україна, 03680 Київ-150, вул. Фізкультури, 1

Журі розглядає подані матеріали та приймає остаточне рішення про переможців та призерів конкурсу.

5. Учасники конкурсу

У конкурсі беруть участь педагогічні колективи загаль­ноосвітніх навчальних закладів, що входять до Всеукраїнської мережі Шкіл олімпійської освіти.

6. Критерії діяльності навчального заклад як школи мережі олімпійської освіти

 

1. Наявність власної концепції організації навчально-виховної роботи з олімпійської освіти та її науково-методичне об­ґрунтування.

2. Науково-методичне забезпечення навчально-виховного про­цесу  щодо формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, систематичних занять фізичною культурою і спортом на засадах олімпійської ідеології.

3. Наявність соціально важливих справ, цільових програм з різних напрямів просвітницької діяльності з метою гуманізації навчально-виховного процесу та для забезпечення духовного, інтелек­туального, фізичного та соціального розвитку дітей на основі олімпійських ідеалів.

 4. Проведення масових акцій і заходів, повязаних із пропаган­дою олімпійського руху.

5. Проведення науково-дослідної та експериментальної роботи з розробки моделей навчального закладу мережі шкіл олімпійської освіти.

7. Перелік матеріалів, що надсилаються на конкурс

 1.     Заявка від навчального закладу (Дотаток 1).

2.     Опис діяльності навчального закладу  за орієнтовною структурою:

- відповідність мети і завдань діяльності навчального закладу його моделі;

- коротка творча характеристика педагогічного та учнівського колективів, передбачена но­визна їх діяльності;

- зміст роботи, наявність науково-дослідної та експеримен­тальної роботи (діагностика, моніторинг успішності, фізичної активності, стану здоров’я,  вихованості та соціальної активності  учасників навчально-виховного процесу);

- створення банку даних про інноваційні технології щодо підвищення рівня знань, фор­мування позитивної мотивації, вмінь та навичок в галузі олімпійської освіти та виховання;

- відгуки директора, педагогічного і учнівського колективів навчального зак­ладу, органів управління освіти і науки,  райміськметодкабінетів, батьків, громадськості тощо щодо доцільності та ефективності впровадження олімпійської освіти в практику роботи школи;

- інші матеріали, що характеризують діяльність закладу (концепція, плани та програми, аналітичні та діагностичні матеріали, схеми, сценарії, по­сібники тощо).

            3. Концептуальна модель інтеграції олімпійської освіти в навчально-виховний процес навчального закладу.

            4. Відеозапис трьох фрагментів заходів з олімпійської освіти (із зазначенням використаних форм і методів навчання та виховання).

            5. Інформаційний лист (Додаток 2).

         Конкурсні матеріали надсилаються українсь­кою мовою, компютерний набір, кегль 14, інтервал 1,5. Обовяз­ково додається електронна версія у текстовому редакторі Word.

У супроводжуючих документах зазначається повна адреса на­вчального закладу, контактний телефон, прізвище, імя та по-батькові директора навчального закладу.

8. Нагородження переможців

Навчальні заклади, які посіли І, ІІ, ІІІ місця у конкурсі, нагороджуються Дипломами НОК України Олімпійської академії України та призами. Лауреати конкурсу, навчальні заклади, що посіли ІУ, У, УІ місця, нагороджуються Дипломами НОК України  та Олімпійської академії України

Додаток 2

Інформаційний лист

__________________________________________________________________

(Назва навчального закладу)

 

  1. Кількість учнів: 1 - 4 класів ______________

                                      5 – 9 класів______________

                                    10 – 11класів______________

                                    Всього:______________

  1. Кількість учнів, які охоплені олімпійською освітою:

К-сть класів

В них учнів

Охоплено олімпійською освітою

класів

%

учнів

%

1 – 4

 

 

 

 

 

5 – 9

 

 

 

 

 

10 – 11

 

 

 

 

 

Всього:

 

 

 

 

 

  1. Наявність у школі:

* кабінету олімпійської освіти: так ____;    ні _____;

* музею спортивної слави: так ____;    ні _____.

  1. Створено шкільний олімпійський комітет (або інший орган учнівського самоврядування, що опікується питаннями олімпійської освіти та розвитком фізкультурно-спортивної роботи школи):

так ________________________________________;    ні _____.

  1. Форми впровадження олімпійської освіти в школі:

Форми роботи

К-сть

К-сть учнів

В яких класах

Керівник (посада)

Гуртки (назва)

 

 

 

 

Факультативи(назва)

 

 

 

 

Клуби (назва)

 

 

 

 

Інтегровані уроки (які предмети інтегруються)

 

 

 

 

Міжпредметні звязки                        

          х

 

 

 

Виховні години

 

 

 

 

Вікторини

 

 

 

 

Конкурси

 

 

 

 

КВК

 

 

 

 

Фестивалі

 

 

 

 

Малі Олімпійські ігри

 

 

 

 

Тощо

 

 

 

 

  1.  Форми роботи з олімпійської освіти, що викликають найбільшу зацікавленість школярів:

1-      4 класів ___________________________________________________

5 – 9 класів___________________________________________________

10-11класів___________________________________________________

 

  1.  Форми і методи роботи з олімпійської освіти, що дозволили колективу школи досягти позитивних результатів у навчально-виховній роботі школи:

1 - 4 класи ___________________________________________________

5 – 9 класи___________________________________________________

10-11класи___________________________________________________

 

  1.  Проведені заходи з використанням олімпійської символіки та ритуалів:

Класи

К-сть проведених заходів з використанням олімпійської символіки та ритуалів

% учнів, які взяли участь у цих заходах

1 – 4

 

 

5 – 9

 

 

10 - 11

 

 

          Всього:

 

 

 Олімпійська Академія України

Методичні рекомендації зі створення олімпійського музею (кабінету) в загальноосвітньому навчальному закладі

Сучасному періоду розвитку України притаманна гуманістична філософія освіти і виховання, нові моделі навчання  - оновлена парадигма, яка найповніше відповідає  сучасним соціально-економічним реаліям, національним і загальнолюдським цінностям, що формується у державі.

Олімпійський рух простягає руку молоді світу, пропонуючи їм систему етичних цінностей, в рамках яких вони можуть будувати своє життя не тільки у спорті, а й як відповідальні громадяни суспільства.

Важливе місце у структурі ціннісних орієнтацій займають гуманістичні якості, формування яких є необхідною умовою духовного становлення особистості.

Гуманістичні ідеї входили ще до концепції виховання античного періоду, однією зі складових якої була каллокагатія - духовно-естетичний ідеал давньогрецької культури - привертав увагу вчених, педагогів, громадських діячів багатьох поколінь.

Складні питання взаємозв'язку і взаємовпливу розумового, духовного, естетичного і фізичного розвитку, що впливали на виховання, були предметом дослідження європейських педагогів і просвітителів кінця XIX - початку XX ст.

Засновник сучасного олімпізму П'єр де Кубертен також вважав необхідним одночасний розвиток духовних, фізичних та інтелектуальних якостей людини Ним було сформульовано ідеологія олімпізму, котра лягла в основу олімпійської освіти - педагогічного феномену, що набув подальшого розвитку у працях учених різних країн світу.

Одним із ефективних підходів до вирішення проблем, які стоять перед сферою освіти на сучасному етапі розвитку українського суспільства, може стати система організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах на основі олімпійської ідеології через інтеграцію олімпійської освіти в практику роботи школи Діяльність, що лежить в основі цієї освіти, здатна сприяти вихованню психічно і фізично здорової людини, патріота, працездатної, толерантної, законослухняної, яка у повсякденному житті дотримується правил чесної гри. Філософія олімпізму покликана допомогти школярам зробити правильний вибір для удосконалення своєї особистості, що сприятиме особистісному розвитку.

Розповсюдженням знань про олімпізм і Олімпійські ігри займається багато організацій На міжнародному рівні - Комісія Міжнародного олімпійського комітету з культури та олімпійської освіти, Міжнародна олімпійська академія, що знаходиться в Олімпії — місці проведення Давньогрецьких олімпійських ігор, Олімпійський музей, створений за ініціативи президента МОК Хуана Антоніо Самаранча (він знаходиться у швейцарському місті Лозанна). На національному рівні — комісія з культури та олімпійської освіти Національного олімпійського комітету й Олімпійська академія України. Ці організації проводять велику роботу з популяризації олімпійського спорту та ідей олімпізму, з розвитку системи олімпійської освіти серед населення нашої країни.

Координаційним центром виховної діяльності в навчальному закладі з використанням різноманітних засобів олімпійської освіти може стати шкільний олімпійський музей або кабінет. Він може використовуватись для:

       проведення уроків, факультативних та семінарських занять читання лекцій;

       проведення засідань шкільного олімпійського комітету, історичних гуртків, «круглих столів»;

       організації зустрічей з відомими спортсменами і тренерами, представниками спортивної і культурної громадськості:

       перегляду відео- та художніх фільмів про історію і сьогодення олімпійського руху;

       проведення екскурсій за представленими в музеї експозиціями.

Виходячи з концепції розвитку національної освіти, музей (кабіна) покликаний стати центром дослідницько-пошукової та пропагандистської роботи, що спрямовує свою діяльність на формування духовності, національної самосвідомості, розвиток творчої активності особистості ідейної переконливості, виховання моральних цінностей, етичних ідеалів олімпізму, на глибоке вивчення історії олімпійського і спортивного руху України.

Основними завданнями музею (кабінету) є організація освітньо-виховної методичної та науково-пошукової роботи всіх учасників навчально-виховного процесу школи.

У процесі інтеграції олімпійської освіти в практику роботи школи основними напрямами роботи музею (кабінету) є: навчально-виховний, культурно-освітній та науково-дослідний.

Діяльність музею (кабінету) здійснюється за річним планом, затвердженим педагогічною радою навчального закладу.

Важливим моментом формування учнівського  активу щодо роботи музею є створення ради майбутнього музею У процесі організації музею (кабінету) рада виступає в ролі центру, що координує діяльність учнів, а коли музей вже створено - рада проводить всю його роботу під керівництвом учителя.

Рада музею (кабінету) обирає  голову. До  ради входять відповідальні за:

-       організацію пошуку та збір документів і матеріалів;

-       листування;

-       облік і зберігання матеріалів;

-                 оформлення експозиції;

-       комплектування і діяльність олімпійської бібліотеки;

-       організацію роботи лекторсько-екскурсійної групи;

-                 апаратуру та технічні засоби.

Основним шляхом та джерелом збору матеріалів,  комплектування фондів музею є учнівський пошук, власні дослідження, активна робота самих школярів. Доцільно розподіли напрями пошуку серед класних колективів. Важливо звертати особливу увагу на з'ясування історичної достовірності зібраних матеріалів та їхню навчально-виховну значимість.

Музейні предмети поділяються на дві основні групи: група предметів основного фонду і група предметів допоміжного фонду. До основного фонду входять пам'ятники духовної і матеріальної культури. До допоміжного фонду входять точні копії оригіналів та їх реконструкція (фотокопії письмових і друкованих матеріалів, макетів, муляжів тощо), таблиці, діаграми, тематичні малюнки тощо. Більша частина матеріалів допоміжного фонду виготовляється самими учнями у процесі навчально-дослідної творчої роботи.

Облік музейних (кабінетних) матеріалів ведеться в інвентарній книзі, до якої вносяться всі матеріали, що відносяться до основного фонду. Окремо ведеться облік матеріалів допоміжного фонду.

Інвентарна книга містить такі розділи:

1.  порядковий інвентарний номер;

2.  дата надходження до музею;

3.  характеристика (назва, опис матеріалу);

4.  кількість;

5.  спосіб надходження (ким і коли передано);

6.  історія походження;

7.  примітки.

Для обладнання експозиції складається тематико-експозиційний план, до якого входять наступні графи: порядковий номер, тема, перелік питань, що розкривають тему: зміст експонату, місце в експозиції.

Надпис під експонатом має бути коротким назва та опис експонату.

Порядок розміщення експонатів може мати декілька варіантів, проте існують загальні правила:

1.Зображення великих розмірів і провідні тексти розміщають у верхній частиш експозиції.

2.Дрібні зображення, що і потребують детального розгляду, розміщають на рівні очей.

3.Найбільш важливі за змістом  експонати повинні займати крашу експозиційну площину.

4.Дотримання хронологічного принципу.

Урочна робота шкільного музею (кабінету) повинна тісно переплітатися і позакласною. Важливе місце повинні займати екскурсі, тому необхідно приділяти увагу підготовці лектекторів-екскурсоводів.

Застосування сучасних технічних засобів зробить  музей більш яскравими, насиченими та емоційними.

Музей не може замикатися у стінах школи, його суспільно-корисна, культурно просвітницька робота повинна  стати центром поширення опімпійських ідеалів і цінностей у мікрорайоні, селі, місті.

Експозиція олімпійського музею (кабінету) в школі може мати такі розділи:

1.     Олімпійські ігри Стародавньої Греції.

- започаткування;

- учасники Олімпійських ігор;

- Прорама Олімпійських ігор Стародавньої Греції;

- інші Ігри Стародавньої Греції;

- Легенди і міфи Стародавньої Греції.

2. Відродження Олімпійських ігор:

- П’єр де Кубертен та його мрія;

- Олімпізм;

3. Олімпійські символи і церемонії:

- символіка;

- церемонії Ігор;

-талісмани.

4. Міжнародна олімпійська система:

- Міжнародний олімпійський комітет;

- Президенти МОК;

- Міжнародна олімпійська академія;

- Олімпійський музей;

- Міжнародні спортивні федерації.

5. Ігри Олімпіад (1896 - 2012 pp.).

6. Зимові Олімпійські ігри (1924-2012 рр. )

7. Олімпійські цінності

8. Олімпійська Україна

-Національний олімпійський комітет;

- Президенти НОК України;

- Олімпійська академія України;

- Чемпіони і призери Олімпійських ігор;

- Розвиток олімпійського руху в рідному краї.

Перед школою стоять великі і складні завдання з виховання дітей та молоді Розвиток музейної справи сприятиме духовному збагаченню підростаючого покоління

Творче конкурсне завдання від Олімпійської Академії України! Олімпійська академія України запрошує долучити Ваших учнів (якщо Ви маєте можливість спілкування з ними) до акції «Олімпійські цінності – дружба, повага, досконалість – в моєму житті під час карантину». Хотілося б знати, як цінності проявляються у цей час в житті дитини, її оточенні; чи помічають це діти і як відносяться до їх проявлення. Інформаційно це можуть бути малюнки, фотографії, відео ролики, вірші, оповідання тощо.

Якщо буде можливість отримати такі матеріали від дітей, надсилайте їх в електронному вигляді на електронну пошту. Не забудьте вказати прізвище дитини, школу і місто.
Сподіваюсь, що цей захід допоможе нашим дітям стати краще і бачити добро навколо себе.

Олімпійський урок (урок-тренінг)

Мета:  пропаганда здорового способу життя, поширення ідей олімпізму, розвиток олімпійського руху в Україні шляхом залучення якомога більшої кількості дітей  до занять спортом.

Основні навчальні завдання:

ü  збагатити знання учнів стосовно олімпійських видів спорту, історії Олімпійських ігор, видатних спортсменів;

ü  сформувати уявлення про олімпійський рух у світі та зокрема, в Україні.

Основні пізнавальні завдання:

ü  розвивати пізнавальний інтерес до фізичної культури, спорт та олімпійському руху;

ü  створити засобами фізичної культури та спорту творчу атмосферу.

Основні виховні завдання:

ü  сформувати позитивне відношення та стійкий інтерес до фізичної культури, спорту, олімпійського руху та здорового способу життя;

ü  сприяти вихованню почуття патріотизму, гордості за успіхи українських спортсменів, які гідно представляють нашу державу на міжнародних змаганнях найвищих рівнів.

Звучить спортивна музика (Муслим Магомаев - Олимпийская песня "Герои спорта" (А.Пахмутова, Н.Добронравов)

Вчитель:

Спливає час, за віком вік.

Життя незмінне тріумфує.

Скрізь, де проходить чоловік,

Там завжди поруч спорт крокує.

Окраса нашого життя,

О спорт, сьогодні твоє свято.

Там пульс прискорює биття,

Де прапори твої піднято.

1.Знайомство

-Доброго ранку! Я рада вас вітати на олімпійському уроці. Сьогодні ми пригадаємо історію Олімпійських ігор, згадаємо про розвиток олімпійського руху в Україні  та видатних спортсменів  нашої Батьківщини. Я принесла  на урок символ Олімпійських ігор – олімпійський вогонь ( макет) Я хочу передати його кожному з вас, щоб запалити в вас інтерес до фізичної культури, спорту та олімпійського руху. Передаючи олімпійський вогонь, привітайтеся, назвіть своє ім’я і розкажіть, який вид спорту подобається та яким можливо займаєтесь. (Вчитель починає з себе.)

2. Правила роботи у групі.

-Для того, щоб наша робота була плідною і цікавою, ми повинні встановити правила роботи. Я видам вам аркуші з малюнками, а ви озвучите правило, яке на вашу думку на ньому зображене.

1.Виконувати завдання вчасно

2.Слухати один одного.

3.Правило «Усмішка»

4.Навчаємося разом

5.Не критикуємо

6.Радіємо успіхам

-         Ми з вами встановили правила, які будуть діяти на нашому уроці.

3.Очікування.

-         Зараз я вам роздам чоловічків, напишіть на них що саме ви очікуєте від сьогоднішнього уроку-тренінгу, і ми їх розмістимо у підніжжя Олімпу.

4. Інформаційне повідомлення.

Транслюється презентація про стародавні олімпійські ігри:

Слайд ½  Олімпійські ігри зародилися у Стародавній Греції ще у  VIII столітті до нової ери і регулярно понад тисячу років проводилися у давньогрецькому поселенні Олімпія.

Слайд 3 Олімпійські ігри Стародавньої Греції проводилися один раз на чотири роки на честь верховного
бога Зевса

Слайд 4   Зевс — найвеличніший з усіх безсмертних богів Олімпу. Його зброєю був грім, а влада розповсюджувалася на Землі і на небі.

Слайд 5  Вважають, що Олімпійські ігри Стародавньої Греції взяли свій початок у 776 році до нової ери, коли офіційно було зафіксовано ім'я першого переможця Ігор пекаря з Еліди - Коройба.

Слайд 6   

      Учасники Ігор - вільні греки (чоловіки та юнаки, що не порушували закон);

      Жінкам, за винятком однієї — жриці храму богині Деметри, категорично заборонялося бути присутніми на олімпійському стадіоні;

      Спочатку Олімпійські ігри тривали один день;

      Програма перших 13 Олімпіад включала один вид змагань - біг на 1 стадій (192 м 27 см), який за легендою дорівнював 600 стопам Геракла;

      Переможців нагороджували вінком із гілок священної оливи (каллістефаноса), що були зрізані золотим ножем у священному гаю в Олімпії грецьким юнаком, який не був сиротою.

Слайд  7   Олімпіоніки – переможці Олімпійських ігор в Давньої Греції. Видатні спортсмени користувалися популярністю та шаною серед населення. Коли олімпіонік повертався до свого рідного міста, його мешканці розбирали частину муру, що оточував поселення. Це означало, що місту, в якому мешкає олімпійський чемпіон, не страшні завойовники. Про героїв стародавніх олімпіад складали легенди, які дійшли й до нас.  Олімпіоніку надавалося право встановити на свою чест в Олімпії статую.

Слайд  8  Зі зростанням популярності Ігор на території Греції програма змагань поступово розширювалася та доповнювалася новими видами змагань:

      776 р. до н.е. — біг на один стадій;

      724 р. до н.е. — біг на два стадія;

      720 р. до н.е. — біг на 8 -10 -12 - 24 стадія;

      708 р. до н.е. — боротьба, пентатлон;

      688 р. до н.е. — кулачний бій;

      680 р. до н.е. — змагання на колісницях з чотирма кіньми;

      648 р. до н.е. — панкратіон, кінні змагання;

      632 р. до н.е. — змагання юнаків;

      520 р. до н.е. — біг в озброєнні на 2 - 4 стадія;

      408 р. до н.е. — змагання на колісницях з двома кіньми

Слайд 9 Занепад стародавніх Олімпійських Ігор.

Едикт 394 р. імператора Теодосія І суворо засуджував традиції язичників: жертвоприношення богам і духам, гадання на тваринах та інше. Дотримання звичаїв та обрядів попередніх століть розглядалось як великий державний злочин.У 426 році за наказом Теодосія ІІ було зпалено залишки язичницьких храмів на території Олімпії.  У подальшому  Олімпія була повністю похованою під товстим шаром піску та мулу після великої повені – розливу рік Алфей та Кладей

Слайд 10

Видатному французькому просвітителю
та гуманісту
XIX століття барону П'єру де Кубертену вдалося реалізувати ідею відродження Олімпійських ігор.

Слайд 11

В результаті діяльності П'єра де Кубертена було проведено Міжнародний атлетичний конгрес, що відкрився  16 червня 1894 року в Парижі, у великій залі Сорбонни, і де, у присутності 2000 осіб, за участі 79 делегатів від 49 спортивних організацій 12 країн (США, Італії, Франції, Іспанії, Греції і Росії та ін.) було прийнято рішення про відродження і проведення Олімпійських ігор.

Слайд 12

Ігри отримали підтримку уряду Греції, який профінансував будівництво олімпійського стадіону в Афінах на руїнах античного фундаменту. 6 квітня 1896 року король Греції у присутності 70 тис. глядачів оголосив Ігри І Олімпіади відкритими.  245 атлетів із 14 країн світу змагалися з 9 видів спорту.

Слайд 13/14

Джеймс Коннолі – перший сучасний Олімпійський чемпіон (потрійний стрибок) був відрахований з університету за пропуски занять під час Олімпійських ігор

Слайд 15 Олімпійський символ

5 кілець, що переплітаються, і використовуються окремо, в одному або в п’яти різних кольорах (синє, чорне, червоне – у верхньому ряду, жовте і зелене – у нижньому), Олімпійський символ відображає діяльність Олімпійського руху та являє собою єдність п’яти континентів і зустріч атлетів з усього світу на Олімпійських іграх.

Слайд 16 Олімпійська клятва

Урочистий ритуал на церемонії відкриття Олімпійських ігор. Відповідно до Олімпійської хартії клятву виголошує один з видатних спортсменів країни, в якій проводяться Олімпійські ігри.

Текст Олімпійської клятви, розроблений де Кубертеном у 1913 р. проголошує:

“Від імені всіх учасників я обіцяю, що ми братимемо участь у цих Олімпійських іграх, поважаючи та дотримуючись правил, за якими вони проводяться, в істинно спортивному дусі, в ім’я слави спорту та честі наших команд”

Слайд 17 Олімпійський вогонь

Один із ритуалів на урочистій церемонії відкриття Ігор. Вперше олімпійський вогонь був запалений на урочистій церемонії відкриття Ігор ІХ Олімпіади в Амстердамі 1928 р.

Вогонь, запалений в Греції за допомогою збільшуваного скла, вперше був доставлений смолоскиповою естафетою для відкриття Ігор ХІ Олімпіади в Берліні 1936 р. З того часу смолоскипова  хода стала  найважливішим елементом олімпійської церемонії.

Слайд 18 Естафета Олімпійського вогню

Сучасні Олімпійські ігри важко уявити без проведення естафети олімпійського вогню. Вже протягом 68 років вона є невід’ємною частиною найбільших спортивних змагань планети. За весь цей час естафета здолала десятки тисяч кілометрів. У ній взяли участь тисячі людей по всьому світу. Запалений факел несли по землі, везли на машині, літаку, на кораблі, мотоциклі, інвалідному візку та навіть... верблюді.

Сучасна естафета передачі олімпійського вогню була започаткована професором Карлом Дімом у 1936 році. Головною ідеєю цього заходу стало бажання встановити зв’язок між стародавніми олімпіадами із сучасністю. Лише згодом, після Другої світової війни, олімпійська естафета набула змісту акції миру, яка повинна об’єднувати всіх людей на планеті. У 1936 році на ХI Олімпійських іграх у Берліні була вперше проведена олімпійська естафета.Тоді під час своєї подорожі із Греції вогонь несло понад 3 тис. бігунів, які перетнули 7 країн за 11 днів та 12 ночей. 1 серпня 1936 року німецький спортсмен Фріц Шилген запалив велике олімпійське полум’я у присутності 11 тисяч чоловік та 4 тисяч спортсменів із 51 країни.

5. Обговорення

А зараз я пропоную вам позмагатися у знаннях на олімпійську тематику, пропоную вікторину.

Слайд 19 - 29 Сучасні Олімпійські ігри

Вікторина

6. Рухонока

Якщо хочеш бути здоровим, роби так (руки вгору)

Якщо хочеш бути здоровим, роби так (руки в сторони)

Якщо хочеш бути здоровим,

Посміхнись і будь бадьорим.

(Повторити з різними рухами декілька разів)

7. Робота в групах

Зібрати прислів’я про спорт та прокоментувати.

ü  У здоровому тілі здоровий дух.

ü  Хто спортом займається, той сил набирається.

ü  Пішки ходити довго жити.

ü  Здоров'я в порядку - дякуй зарядці.

ü  Віддай спорту час-натомись отримаєш здоров’я.

ü  Швидкого та спритного хвороби не наздоженуть.

Презентація груп, обговорення.

8. Гра «Думка по колу»

Діти отримують картки з інформаційним навантаженням. Вчитель пропонує їм прочитати запитання та відповісти на нього. Для цієї гри об’єднуємо дітей в пари.

- Які риси характеру необхідні для того, щоб займатися спортом?

- Чи приймав участь в спортивних змаганнях?  Коли? Чи маєш нагороди?

- Які якості  потрібно проявити для того, щоб перемогти (або брати участь)?

- Чи знаєш українських олімпійських чемпіонів? Кого саме?

- На кого з них  хотів  б бути схожим?

9. Гра  «Цінності Олімпійського руху»

Робота в групах.

- Кожна група отримає конверт, у яких  знаходить картинка - пазл. На ній зображена спортивна ситуація (сюжет). Вам необхідно скласти картинку і назвати якості характеру, які виявили спортсмени в цьому сюжеті.

Презентація груп, обговорення.

10. Зворотній зв’язок

Закінчити речення «Сьогодні на тренінгу я запам’ятав…»

-         Повернімося до наших очікувань. Чи справдилися ті очікування, які були у вас на початку тренінгу?

Якщо так, перенесіть вашу фігурку на вершину Олімпу.

11.Побажання

Усі беруться за руки і проговорюють слова:

Щоб в спорті першими бути

Треба спорт любити.

Щоб спортсменом міг кожен стати.

Треба день зарядкою розпочати. 


                Олімпійський урок «МИ ПАТРІОТИ!»

    Олімпійський урок у початковій ланці закладу став уже традиційним заходом, який збирає чимало охочих долучитися до спорту і здорового способу життя. Головною темою уроку була історія олімпійського руху. Учням цікаво було дізнатись, яке місце займали фізичні вправи в житті видатних людей таких як: Піфагор, Гіппократ, Платон, Сократ, Софокл, Євріпід, які були володарями різних спортивних нагород, учасниками Олімпійських ігор.

     Почесним гостем на святі був випускник заклад - багаторазовий учасник збірної команди закладу, курсант Харьковского університету повітряних сил  http://www.hups.mil.gov.ua/

    Протягом олімпійського тижня до уроку готувалися всі: тематичні виставки малюнків, плакатів, бесіди на теми «Олімпійці України», «Олімпійські ігри», диспути, мультимедійні презентації, вікторини, зустрічі, змагання найкраща ранкова гімнастика, спортивна перерва – дали змогу залучити весь колектив початкової ланки школи.

   Звання олімпійського чемпіона є найбільш бажаним для спортсмена і заповітною мрією для тих, хто лише на шляху до успіху. Проте, все можливо!!!

Підготувала вчитель фізичної культури Хітріч І.В. 



















Комментариев нет:

Отправить комментарий