Саморегуляція-це здатність людини свідомо керувати своїм психоемоційним станом, поведінкою
та діяльністю, щоб зберігати стабільність, адаптуватися до стресу, досягати
цілей і підтримувати внутрішній баланс. Це включає в себе самопізнання,
самоконтроль і самоврядування через техніки на зразок дихання, візуалізації,
афірмацій і переключення уваги.
Ключові
аспекти саморегуляції:
Управління
емоціями: Здатність справлятися з негативними почуттями (тривогою, гнівом,
роздратуванням), а не придушувати їх.
Адаптація:
Гнучке коригування своєї поведінки у відповідь на мінливі обставини.
Самоконтроль:
Усвідомлений вплив на свої реакції, щоб діяти відповідно до цілей.
Підтримка
стабільності: Збереження працездатності та ясної голови в стресових ситуаціях.
Для
чого потрібна:
Зниження
стресу та емоційної напруги.
Підвищення
ефективності в роботі та житті.
Досягнення
особистісних цілей.
Поліпшення
якості життя.
Методи
саморегуляції:
Дихальні
вправи.
Візуалізація
(створення уявних образів).
Аутотренінг
і афірмації (сила слова).
Робота
з м'язами (релаксація).
Перемикання
уваги.
У широкому сенсі саморегуляція-властивість усіх систем (біологічних, психічних), яка дозволяє їм зберігати внутрішню стійкість, компенсуючи зовнішні впливи.
Читаємо книги:
Саморегуляція. Як допомогти
дитині (і собі) справлятися зі стресом: Шенкер, Баркер
ДИХАЛЬНІ ВПРАВИ
Морське
дитя попросило морську видру вдихнути носом і видихнути
через
ніс. Він зосередив усю свою увагу на кінчику свого носа.
Вони обоє
робили це дихання разом.
Вдихніть
через ніс і видихніть через ніс.
Вдих 2, 3, 4. Видих 2, 3, 4..
Два, три, чотири. Видих 2, 3, 4..
Джерело https://www.youtube.com/watch?v=WmLmu3PDyx0
Комментариев нет:
Отправить комментарий